Оплутувати
Оплутувати, -тую, -єш, сов. в. оплутати, -таю, -єш, гл. = Обплутувати, обплутати.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. ОПЛУТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЛУТАТИ, аю, аєш, док., перех. Те саме, що обплутувати. Довге павутиння «баб'ячого літа» оплутує волосся, обличчя, всю одежу (Смолмч, Після війни, 1947, 96); — Не жрицею, рабинею я почувала себе з того часу. Мені здавалось, що якісь кайдани оплутали мене (Леся Українка, III, 1952, 702); Березка та хміль оплутували тини (Нечуй-Левицький, III, 1956, 219); — В моїй долі є страшенне, безщасне непорозуміння, яке оплутало моє життя, зламало суджений мені талан і зсушило мій мозок (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 87); Куркуленки та пройдисвіти якісь оплутали тебе, підняли вгору і крутять тобою, мов куклою (Олесь Гончар, II, 1959, 259).
2. ОБПЛУТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПЛУТАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Густо обмотувати, обвивати пасмами чого-небудь (ниток, дроту, павутиння і т. ін.). * Образно. Я одчуваю, що спогади знову обплутують мене, ще трохи — і я не вирвусь од них (Степан Васильченко, II, 1959, 278); Звісно, це ковалева донька обплутувала його своїми чарами (Михайло Стельмах, II, 1962, 152); // Снуючи, плутаючи щось, покривати поверхню чого-небудь, оточувати щось; обсновувати. Золотий південний берег Криму обплутали фашисти колючим дротом, начинили мінами (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 420); // Обмотувати, обв'язувати чим-небудь. Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 7); // Обвивати, обплітати собою (перев. про виткі рослини). Раптом мої ноги провалюються — тут [у воді] глибоко. А кушир ще дужче обплутує всього мене, ніби я потрапив у густу сітку (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 86); Слухає старий пісень антен, що обплутали, немов ліани, високу, струнку радіощоглу (Яків Качура, II, 1958, 399).
2. перен. Позбавляти волі, свободи дій; прибирати до рук, підпорядковувати собі. Логіка цієї хитрої людини обплутує її (Гнат Хоткевич, I, 1966, 173); Весь хутір загріб він, обплутав, як спрут... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 295); Винувата не тільки Катря.. Увесь старий світ, який поступово й непомітно обплутав Катрю (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 363).
3. перен., розм. Хитрощами вводити в оману. Він боявся тільки одного, щоб не обплутали бува вороги його на земському з'їзді (Панас Мирний, III, 1954, 294); — Змилуйтесь. По слабості обплутали вони мене. Не хотів я (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 419).
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
Оплутувати - Оплетать (рос.)
(Робер обплутував його своїми Гірляндами. - Робер опутывал его своими гирляндами.)
Англійсько-український перекладач
Оплутввати - Еntangles (англ.)
(Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами». - So, then, because we have so great a cloud of witnesses surrounding us, let us also put off every weight and the sin that easily entangles us, and let us run with endurance the race that is set before us.”)
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 558.
