Навік
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:16, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Навік, навіки, нар. 1) Навѣки, навсегда. Навік замовкло. Шевч. Навіки покинув мене. Макс. Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. Мет. 259. У Шевченка еще: заснути навіквіки. 225. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. Серцем був палкий навіки. МВ. (О. 1862. І. 71).
