Гаєвий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:08, 9 листопада 2021; Oskostenko.iff19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Гаєвий, а, е. Лѣсной. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ГАЄВИ́Й, а, е. Прикм. до гай 1. Поет новий, що доля охрестила Так само, гайового короля Назвав у славу сина: дуб Данила (Максим Рильський, III, 1961, 282);

Який росте в гаю. В тихих закутках стоять там пасіки, гудуть там бджоли, пахне свіжим медом, гайовими квітками, свіжою травою, грибами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154).

Ілюстрації

500px-Zarichchia_Vol-Volynskyi_Volynska-zakaznyk_Tilia_forest-1.jpg 500px-%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D1%80._%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8._%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%22%D0%9C%D0%B0%D1%80%27%D1%97%D0%BD_%D0%B3%D0%B0%D0%B9%22.jpg

Медіа

Див. також

Гай

Джерела та література

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. Київ, 1907—1909. Т. 1. С. 264.

Зовнішні посилання

Словник української мови: в 11 томах. Том 2, 1971. Стор. 17.