Нетяга

Нетя́га, -ги, м. Бобыль, бѣдняга. Чи нема де якого нетяги? Рудч. Ск. II. 9. На козаку, бідному нетязі три сиром’язі, опанчина рогозовая, поясина хмеловая. На козаку, бідному нетязі, сап’янці видні п’яти й пальці, де ступить босої ноги слід пише. А ще на козаку, бідному нетязі, шапкабирка зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має; вона дощем покрита, а вітром на славу козацьку підбита. ЗОЮР. І. 200 — 201. Ум. Нетяженька. Нетяго, нетяго, нетяженько моя! де заслужчина твоя? Грин. III. 206. Ув. Нетяжище. Струни мої, струни золотії! заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. ЗОЮР. І. 316.

ЛЮДИНА БЕЗ ТЯГЛОВОЇ ХУДОБИ

Іллюстрації

Словник Грінченка 2021 року і сучасність підрозділ Історико-філософський факультет