Стоптувати

Стоптувати, -тую, -єш, сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стаптывать, стоптать. Г. Барв. 516. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Ном. Черевички я стоптала. Щог. В. 44) 2) Топтать, потоптать. Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав. Нп.

Сучасні словники

СТОПТУВАТИ, ую, уєш, недок., СТОПТАТИ, стопчу, стопчеш, док., перех.

1. Топчучи, приминати, псувати посіви, траву і т. ін. Стоптав би я тебе, руто, Та з жалю не можу (Степан Руданський, Тв., 1959, 130); // Топчучи щось, приминати, псувати на ньому посіви, траву і т. ін. Хижий ворог зламать захотів наші .. крила, наші ниви стоптать (Володимир Сосюра, II, 1958, 218); // Сколупувати що-небудь. Двір заріс шпоришем, і тільки коло повітки та коло ясел воли та вівці трохи стоптали землю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 28); // Наступаючи на кого-небудь, знищувати, розтоптувати. [Микита:] Я тебе надесятеро розірву, стопчу, як гадюку, на шматки роздеру тебе, чортів брехуне!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 99); Говорили жінки в черзі: когось убили, якусь жінку кіньми стоптали (Андрій Головко, II, 1957, 620); // Забруднювати що-небудь, залишаючи на ньому слід ніг. Стоптати підлогу; // перен. Паплюжити, зневажати кого-, що-небудь. [Домаха:] Чи ти й тоді з матір'ю радився, як почав до мене залицятись? Чи не вона тебе навчила стоптати і мою дівочу честь? (Марко Кропивницький, II, 1958, 130); Ти з мене глузувала, Стоптала ти любов мою, Ти серце без жалю усе пошматувала — Я все ж тебе люблю (Максим Рильський, I, 1960, 97); // тільки док., розм. Те саме, що виходити 1 1. З села мого в світи ішла дорога,.. Стоптали всю її скіпцями збиті ноги Односельчан моїх (Павло Усенко, На.. берегах, 1951, 26); Курляндські дороги, Ліси непрохідні, яруги й болота Сходили солдатські натруджені ноги, Стоптала прославлена наша піхота (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 34); // тільки док., жарт. Станцювати. — Векло, — кажу, — ходімо стопчемо польку.. Узяв її за руку. Повів у коло (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 94).

2. Носячи, робити старим або непридатним для користування (взуття, підбори і т. ін.). Черевички я стоптала (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 98); [Очерет:] Звичайно. Коли б вона стоптала ці туфлі на розвантаженні дров чи на заводі — вона б якнайкраще виконала ваш заповіт (Іван Кочерга, II, 1956, 445). ♦ Стоптати багато (не одну пару, сім пар і т. ін.) підошов (чобіт, черевиків, лаптів і т. ін.) — те саме, що Не одну пару підметок стоптати (див. підметка). Господиня було слуха-слуха нас, усміхнеться, та й каже: ну вже, видно, чорт сім пар лаптів стоптав, поки вас докупи зібрав! (Панас Мирний, I, 1954, 76).

Ілюстрації

Джерела та література

Академічний словник української мови http://sum.in.ua/s/stoptuvaty