Дідко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дідко, -ка, м. = Дідько. Нехай тебе не несе дідко, де людей рідко. Ном. № 5894.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках


Академічний тлумачний словник (1970—1980) ДІ́ДЬКО, а, чол.

1. фольк. Те саме, що біс 1. Їй прийшли на думку чорні рогаті дідьки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 160); — Це вони.. трималися народної приказки.., знаєш, тієї, що, мовляв, чеши дідька зрідка, бо кострубатий (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 367); * У порівняннях. Стане [Параска] в цвинтарі та й заглядає в церкву через поріг — як той дідько боїться ладану та хреста (Нечуй-Левицький, II, 1956, 18).

2. Уживається як лайливе слово. — Певно, таки віддадуть мене за того вусатого дідька, що має вівці... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 146); — А най йому дідько оре! Їдьмо з нами козакувати (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346); Чомусь подовгу стояли на кожній станції. На кожному підйомі притишувався й без того повільний хід [поїзда].. Напутив же його якийсь дідько поїхати цим безплацкартним «максимом»! (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 156). ♦ Дідько знає; Сам дідько не знає — важко сказати, невідомо, не знати. [Карпо:] Дідько вас, бабів, знає, який у вас язик: як засвербить, то кого ви тільки не опаскудите! (Марко Кропивницький, II, 1958, 165); Сам дідько десь не знає, як тобі міняться дівчата (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 58); Дідько йому (їй) радий див. радий; Дідька лисого — нізащо, ніколи. [Ромашка:] Ну, щоб я пішов агітувати проти плану, то це вже дідька лисого (Іван Микитенко, I, 1957, 59); Дідько несе (приніс) кого — іде небажаний, нежданий хтось. [Хаїм:] Вже либонь дідько несе нашого пана (Марко Кропивницький, V, 1959, 267); Хтось стукає в сінешні двері. Кого це дідько приніс?.. (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 43); На якого дідька? — навіщо?, для чого? — То виходить, годиться, щоб пропадала марно козацька сила без доброго діла..? То для чого ж ми живемо? На якого дідька ми живемо? (Олександр Довженко, I, 1958, 230); Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) дідько! — те саме, що Хай (нехай) йому (їм і т. ін.) біс (див. біс 1); Якого дідька? — чого?, чому? — Якого це дідька вони [свині] лізуть під віз? — крикнув Балабуха (Нечуй-Левицький, III, 1956, 27).


Фразеологічний словник української мови

ді́дька ли́сого, грубо. 1. Уживається для повного заперечення чого-небудь; нізащо, ніколи. — До чого ж вигадливі капосні пани,— міркував (Архип) уголос.— Звісно, маючи таке зручне ліжко, дідька лисого захочеш вставати (С. Добровольський); — Хай людина створить отаке яблуко. Без землі, без повітря, без сонця. В лабораторії .. Створить? Дідька лисого! (Л. Дмитерко). 2. Нічого; зовсім, абсолютно нічого. — Климе, зривай скоріше оці кругляки! — Для чого тату? — остовпів син. — Зривай, кажу. Нечиста попа несе. Як він зробить почин, то дідька лисого заробимо тут! (М. Стельмах). ді́да ли́сого. (Карпо:) От іще й він нехай прочита! Дайте йому! Він там розбере діда лисого (М. Костомаров).

ді́дько б тебе́ (його́, її́ і т. ін.) взяв (забра́в), лайл. Уживається для висловлення невдоволення, обурення, досади чи захоплення, здивування і т. ін. ким-, чим-небудь. — Нема роботи отій багатирці, то вона вигадала собі розвагу — оту романтичну поему, само по собі для себе, але на мій кошт… Дідько б її взяв (І. Нечуй-Левицький). неха́й його́ ді́дько ві́зьме. — Відтягніть його (Йойну) від ями! Живо! А нехай його дідько візьме! — буркнув, не рушаючись з місця, той (ріпник), що дістав… ляпаса (І. Франко). аби́ тебе́ ді́дько сколо́в. — Аби тебе дідько сколов! — лаявся він (Прокопчук), вибираючи з голови пір’я (Григорій Тютюнник).

ді́дько взяв (забра́в, вхопи́в і т. ін.) кого, грубо. Хто-небудь раптово помер, загинув. Ніхто тебе не проводжав, Не плакав над труною: Якусь старчиху дідько взяв... що ж? Менше хоч одною! (П. Грабовський); — Напчихати мені на все! Завтра або позавтру (позавтра), може, дідько вхопить мене. Гуляймо, хлопці, поки час, поки наше! (І. Франко).

Ілюстрації

Chort.jpeg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання