Лепістка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лепістка, -ки, ж. Лепестокъ. Ум. Лепісточка.

Сучасні словники

ПЕЛЮ́СТКА, и, ж.

1. Окремий листок із віночка квітки. Квітка велика, хороша пелюстки свіжі розкрила (Л. Укр., І, 1951, 151); Рожеві пелюстки на вишні тремтять у вранішній росі (Тер., Ужинок, 1946, 105); Квітка [гороху] складається з п’яти пелюсток: верхньої — прапорця, двох бокових — весел, або крил, і двох нижніх, що утворюють так званий човник (Зерн.-боб. культури, 1956, 14); * Образно. Тоді, як ще листя зелене було, Як трави стояли і квіти пахтіли, Кудись несподівано сонце зайшло І білі пелюстки снігів полетіли (Олесь, Вибр., 1958, 82); * У порівн. Уста розтулені коралями красніють, І зуби перлами добірними біліють, А щоки — як троянд рожеві пелюстки (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 122).

2. рідко. Листок капусти. Ніна.. якийсь час стояла на порозі кухні, стежачи за служницею, що хутко-хутко краяла на столі білі пелюстки капусти… (Досв., Вибр., 1959, 232).

3. "Він був старий і плакав не про нас. Той голос був як з іншої акустики. Але губив під люстрами романс прекрасних слів одквітлі вже пелюстки. ("Пелюстки старовинного романсу", Ліна Костенко. Вибране. Київ. Видавництво художньої літератури „Дніпро", 1989, стор. 46.)

Ілюстрації

Lepestok.jpg Lepestok (1).jpg HTB1QF7zcFzqK1RjSZFoq6zfcXXaE.jpg q50.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання