Комір
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:37, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ко́мір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Левиц. Ум. Комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець. Рудч. Ск. II. 15.