Зіпати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:35, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. То піп дурний нащесерце зіпає. Ном. № 12464. 2) = Зіхати 2 и 3. Курєтко туйтуй здохне; от іще зіпає ледві. Вх. Зн. 22.
