Змахнути

Змахнути. См. Змахувати. Змахнути, - ну, - нешь; прич. жнив. прошу. смахнутый, -нут, -а, -о; сов., перех. (несов. смахивать1).

--Олександра Віталіївна (обговорення) 10:20, 5 листопада 2018 (EET)==Сучасні словники== Тлумачення слова у сучасних словниках Змахнути Робити рухи, помахи чимось у повітрі. Дивлюсь я раз: попід горою Біліє лан, як полотно; Якийсь дідок маха рукою І сипле чорнеє зерно (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 199); Зразу за кладовищем, на вигоні край слободи, махали крилами вітряки (Андрій Головко, II, 1957, 18); Вгада орел, що й день і ніч Горлиці воркують, — Махне крилом, уб'є обох, Уб'є — і не вчують (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 64); — Бач, туман який! — замість відповіді махнув перед себе батіжком Кізка (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 41); // перев. недок. Помахом руки, предмета давати комусь знак наблизитися до себе, виконати певну дію тощо. Мотря очима шукала Василя. Насилу за народом вона побачила його і.. давай махати рукою (Панас Мирний, IV, 1955, 185); Там на воротях стояла його дівчина, він махав їй шапкою, все прощався (Леся Українка, III, 1952, 567); Дорош махнув рукою бійцям, вони відкрили борт машини і почали там щось робити

Словник відмінків

Інфінітив змахну́ти

Наказовий спосіб

1 особа змахні́мо, змахні́м

2 особа змахни́ змахні́ть

МАЙБУТНІЙ ЧАС

1 особа змахну́ змахнемо́, змахне́м

2 особа змахне́ш змахнете́

3 особа змахне́ змахну́ть

МИНУЛИЙ ЧАС

чол.р. змахну́в змахну́ли

жін.р. змахну́ла

сер.р. змахну́ло

Ілюстрації