Місячко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Місячко, -ка, м. Ум. отъ місяць.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МІ́СЯЧКО, а, чол., нар.-поет., рідко. Те саме, що місяченько. Землю приспала ніч. Не видко було місячка, спали й зірки, заступивши за хмару (Борис Грінченко, II, 1963, 477); О, країно, вічно-юна, молода, — над тобою ж зорі, місячно і сонце! (Павло Тичина, I, 1957, 275).

Словник української мови

Місячко Те саме, що місяченько.

Ілюстрації

161118165022 man woman 640x360 thinkstock nocredit.jpg Depositphotos 67333435-stock-photo-silhouette-of-the-two-people.jpg Podrugi-2-700x467.jpg

Медіа


Джерела

  1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  2. Всесвітній словник української мови
  3. Словник української мови Б. Грінченка