Шматур’я
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:39, 16 жовтня 2018; Ivkoreshkov.fpmv18 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Шматур’я, -р’я, с. соб. Куски. Данилко.... (буде) шматур’я прохати од хати до хати. Шматків напрохали, собаки нагнали, торбу розірвали, шматки похватали. Мил. 95.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШМАТУ́Р'Я, я, сер., збірн., діал. Шматки чого-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 502.
Ілюстрації
Шматки бумаги
Шматки м'яса
