Самовладний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Самовладний, -а, -е. Самовластный, самодержавный. К. ПС. 135. Князювати над самовладними князьми й панами. К. ЦН. 200.


Сучасні словники

1. Який має необмежену державну владу; самодержавний.

Не забувай, небоже, що ось тут Я пан, я самовладний цар у лісі, А ти в моїх руках (Іван Франко, IX, 1952, 283);

2. Який є проявом самовладдя, заснований на самовладді.

Парламент зажадав суду над міністром лордом Страффордом, найбільш запеклим провідником самовладної політики короля (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 9).

3. Який самовільно взяв на себе право безроздільно управляти кимсь, чимсь; свавільний.

Прагнучи зміцнити свої соціально-економічні позиції, середній і нижчий прошарок бояр та міське населення тяжіли до сильної князівської влади і підтримували її в боротьбі проти самовладної боярської знаті (Історія УРСР, I, 1953, 90).

Ілюстрації

1535635550 05 gxnedd9.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання