Набриднути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Набриднути. См. Набридати.


Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. НАБРИДНУТИ- мин. ч. набрид; док.

Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати.

Нам набридає стояти на місці (Юрій Яновський, II, 1958, 45);

Боюся тільки, як би не набриднути Ліді за це літо, все ж таки я певне завдаю їй клопоту (Леся Українка, V, 1956, 149);

2. Безос. Набридло сидіти в душній і тісній похмурій школі у той саме час, як ліс гучав од пташиних співів (Борис Грінченко, I, 1963, 292);

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/nabrydaty

Зовнішні посилання