Волока

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Котл. Ен. VI. 51. Гол. Од. 67. Шух. I. 121. О. 1862. V. Кух. 37. Наступив йому на волоку од постола. Грин. І. 123. Ув. Волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. Грин. ІІІ. 98. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою. (Ефименко).


Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Волока- застаріле- Мотузок, яким зав'язують постоли та обв'язують онучі на нозі.

Онучі, постоли, волоки Шпурлялись (Іван Котляревський, I, 1952, 272); 

Волоки — вовняні мотузки, якими зав'язують постоли (Іван Франко, I, 1955, 426);

Денис Іванович виразно побачив її ноги; зашнуровані перехрестям волок, вони під колінними ямками закінчувались двома вузликами (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 229).

2. На Україні, а також у Польщі, Литві, Білорусії в другій половині XV—XVII ст. — ділянка землі площею близько 16,8 га. В другій половині XV — першій половині XVII ст. панщина в Галичині і в Західній Волині доходить уже до одного-двох днів на тиждень з лану або волоки (Історія УРСР, I, 1953, 129).

Ілюстрації

400px-Rijpwetering - overtoom bij de Blauwe Molen.jpg Postoly2.jpg Łapeć założony na lnianą onucę.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

іменник жіночого роду

відмінок однина множина

називний Воло́ка

родовий Воло́ки

давальний Воло́ці

знахідний Воло́ку

орудний Воло́кою

місцевий на/у Воло́ці

кличний Воло́ко*

Джерела та література

Зовнішні посилання