Копистка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

КОПИСТКА,-ки, ж. Дерев'яна лопатка для розмішування чого-небудь. Хапаючись, так повернула Мелашка кописткою в горшку, що вона зав'язла в густій лемішці, хруснула й переломилась. Н.-Лев., II, 1956, 324. Розчин старанно перемішують дерев'яною кописткою, щоб грудочки добре розтерлися. Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94.


Сучасні словники

Словник синонімів

  1. МІША́ЛКА — предмет, знаряддя, машина, пристрій для розмішування чогось.
  2. МІСИ́ЛКА — машина, пристрій для змішування, перемішування.
  3. КОПИ́СТКА — дерев’яна лопатка для розмішування чогось.
  • Терешко довго слухав лайку мовчки, але коли Калашник не спинявся і вже намагався потягти його мішалкою, він не стримався і щось відповів.(Г. Епік). Антошик відразу побачив у своїй уяві інший шлях доставки розчину, його прямо з мішалок треба наливати в спеціальні утеплені скриньки і закритими доставляти їх аж до мулярів.(М. Ю. Тарнавський). Вона сіла долі, поставила в колінах горщик, обвернутий ганчіркою, і, хапаючись, так повернула кописткою в горшку, що вона зав’язла в густій лемішці, хруснула й переломилась. (І. Нечуй-Левицький).


Ілюстрації

Kopystka.jpg Копистка2.JPG


Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=0E0DQBw3Y9A


Джерела та література

Копистка.СЛОВАРЬ української мови упорядкував Борис Грінченко

Копистка.Словник української мови

Копистка.Словник УКР.ЛИТ.ORG

Копистка.Український тлумачний словник

Копистка.Словник.ua

Копистка.Орфографічний словник української мови

                                                                                                                                Копистка.Всесвітній словник української мови