Коханка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Коханка, -ки, ж. 1) Возлюбленная, любовница. Коханко ти моя! Викохав же я тебе не для кого, для себе. Чуб. V. 87. 2) Взлелѣянная, нѣженка, воспитанная въ роскоши. Ой ну люлілюлі, а коткові дулі, а дитинці калачі... Нашій дитинці коханці. Мил. 42. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить. Рудч. Ск. І. 179. Ум. Коханочка. Вийди, серцекоханочко! Мет. Всі дівочкикоханочки до церковці йдуть. Мил. 120.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Коха́нка — жінка, що перебуває з чоловіком у статевих зв'язках. У минулому коханкою називали закохану жінку. У побутовому розумінні, звичайно, вживається як жінка, що перебуває з чоловіком в статевому зв'язку, але не є його дружиною (жінка, з якою чоловік зраджує своїй дружині) Хоча, коханка — це одна з іпостасей жінки, одне з її проявів. Наприклад, жінка може проявляти себе як подруга, мати, коханка і т. д. У цьому випадку, коханка — одна з іпостасей жінки, в той час, як дружина — це статус.

Слово "Коханка" в інших словниках:

1. Жінка або дівчина, що перебуває в позашлюбному зв’язку з чоловіком. — Як він ненавидів того урядовця.. за те, що він чоловік його коханки, за свою ганьбу, за свою полохливість! (Коцюб., І, 1955, 408); [Бобренчиха:] А знаєш, хто така його Маруся? — Його. Маруся, то його коханка. Тепер, мабуть, вона йому обридла (Сам., II, 1958, 79); Прибігла Сафарова мати й троє дівчат, чи то бідних родичок, чи то Омирових коханок (Тулуб, Людолови, І, 1957, 222).

2. Жінка, що кохає; жінка, яку кохають; кохана. — Я хочу, щоб моя жінка.. припадала коло мене не рабинею, а гарячою коханкою (Н.-Лев., І, 1956, 346); [«Той, що греблі рве»:] Збігав я гори, доли, яри, ізвори,-милішої коханки нема від озерянки (Л. Укр., III, 1952, 187); * Образно. На зеленій гілці примостився голосний соловей і щирим співом своїм вабив до себе свою коханку (Л. Янов., І, 1959, 33).

3. розм. Те саме, що песту́ха; пестунка. Мали вони дочку і вона була в їх така коханка, що виросла, вже пора й сватать, а вона не вміла діла робить (Сл. Гр.); Жила в мене пташка в цяцькованій клітці, Було їй доволі зерна і водиці; Співала коханка, себе розважала І томлену душу мою звеселяла (Гл., Вибр., 1957, 249).

Ілюстрації

Коханка.jpg Коханка 2.jpg Жб.jpg Жінка.jpg

Ставлення до коханок

Ставлення до коханок протягом світової історії часом кардинально змінювалось. Співжиття з коханкою при наявності законної дружини вважалося перелюбством, і часто каралося покаранням, як для коханця, так і для коханки. Наприклад, за церковним статутом Ярослава Мудрого за перелюб виплачувалася віра (штраф).

Відкрите співжиття з коханками без укладання шлюбу часом не викликало громадського осуду, наприклад, у Стародавньому Римі існував цілий інститут такого співжиття — конкубінат.

Петро I постійно тримав при собі коханок, називаючи їх «метресами» і «метресишками», при тому, це не викликало жодних заперечень у його дружини Катерини.

Іноді відносини з коханками носять драматичний характер або призводять до кримінальних наслідків.

Найвідомішими в історії ставали, звичайно, коханки сильних світу цього, іноді їх називали також фаворитками. Одна з найвідоміших коханок в історії — куртизанка маркіза де Помпадур — була фавориткою французького короля Людовика XV. У Франції навіть вживався термін «офіційна фаворитка» (фр. maîtresse en titre).

Слово на англійській мові

concubinagee, fancy girl, fancy woman, mistress, paramour, woman,lover; mistress, concubine

Джерела та література

  1. Словник української мови
  2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 313.