Татко

Татко, -ка, м. 1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти. Мет. 175. 2) Священникъ. Гол. IV. 347.

Сучасні словники

ТАТКО, а, ч. Пестл. до тато. Татко наказав посипати свіжим піском усі стежки коло будинку (Л. Укр., III, 1952, 663); Як вона [мачуха] пішла, вони [діти] всі до татка (Гр., II, 1963, 406); - Татку, татку, хтось тарабанить у вікно, - тремтить біля сонного батька дівча (Стельмах, II, 1962, 70).

Ілюстрації