Роспорошуватися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:33, 25 листопада 2017; Aivytiuk.uk16 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роспороши́тися, -шуся, -шишся, гл. 1) Разсыпа́ться, разсыпаться. 2) Разсѣеваться, разсѣяться.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Перетворюватися на пил, порох (про землю і т. ін.). Гинуть люди, гинуть міста, навіть камінь розпорошується (Павло Загребельний, Диво, 1968, 434). 2. Розсіюватися сильним струменем (про рідину, порошок). 3. Дроблячись, розподіляючись на маленькі частки, розташовуватися в різних місцях, відокремлюватися одне від одного. Радив він дружно за нове життя братись, а не розпорошуватись поодинці (Іван Цюпа? Назустріч.., 1958, 159); Броня робітничих підлітків не тільки вдержала на виробництві і не дала розпорошитись 15 000 підлітків, але й забезпечила можливість нормального розвитку школи робітничої молоді (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 200); // перен. Розсіюватися, направляючись одночасно на різні об'єкти (про увагу, енергію); // перен. Розвіюватися, зникати (про сум, гнітючі думки і т. ін.). Тривога за Лебедя не давала розпорошуватись думкам (Яків Баш, Надія, 1960, 235); // розм. Розбігатися. Набігали татарські войовники і розпорошувалися під щільними пострілами горян (Літературна Україна, 22.VI 1971, 4). 4. тільки недок. Пас. до розпорошувати.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Роспорошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роспороши́тися, -шуся, -шишся, гл. 1) Разсыпа́ться, разсыпаться. 2) Разсѣеваться, разсѣяться.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Роспорошуватися, шуюся, єшся, сов. в. роспороши́тися, шуся, шишся, гл.

1) Разсыпа́ться, разсыпаться.

2) Разсѣеваться, разсѣяться.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

 розсипати I розс`ипати див. розсипати.

II розсип`ати -а́ю, -а́єш, недок., розси́пати, -плю, -плеш; мн. розси́плють; док., перех. 1) Несподівано, мимоволі висипати що-небудь сипке, розкидати багато предметів. || Давати можливість волоссю вільно спадати, лягати, розділяючись на пасма. || Навмисно розкидати, сипати по поверхні, накидати, насипати на що-небудь (багато предметів або щось сипке). 2) Порушувати цілісність чого-небудь, руйнуючи, роз'єднуючи. 3) Насипати в різні місця, розподіляти що-небудь сипке. 4) Розбивши, розділивши (групу людей) на дрібніші одиниці, розташовувати на відстані один від одного; розосереджувати. 5) розм. Витрачати, розтринькувати. 6) перен. Вимовляти часто й у великій кількості. || Видавати дрібні, уривчасті звуки.

Ілюстрації

РОСПОРОШУВАТИСЯ.jpg РОСПОРОШУВАТИСЯ1.jpg РОСПОРОШУВАТИСЯ2.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Розсип

Розсипати

Розсипатися

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Роспрошуватися 1. Перетворюватися на пил, порох (про землю і т. ін.). Гинуть люди, гинуть міста, навіть камінь розпорошується (Павло Загребельний, Диво, 1968, 434). 2. Розсіюватися сильним струменем (про рідину, порошок). 3. Дроблячись, розподіляючись на маленькі частки, розташовуватися в різних місцях, відокремлюватися одне від одного. Радив він дружно за нове життя братись, а не розпорошуватись поодинці (Іван Цюпа? Назустріч.., 1958, 159); Броня робітничих підлітків не тільки вдержала на виробництві і не дала розпорошитись 15 000 підлітків, але й забезпечила можливість нормального розвитку школи робітничої молоді (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 200);