Хамло
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:51, 24 листопада 2017; Iopluzhnikov.ij17 (обговорення • внесок)
Хамло, -ла, с. 1)Кабан риється у хамло, а зайчик лізе у кущ. Їздили вони в ліс, набрали там на вози хамла і везуть. Драг. 175. 2) м. Неуклюжій, неотесанный человѣкъ. Він такий хамло, поки дочвала, то й сонце зайде
Ілюстрації
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 385.