Грап

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Грап, -па, м. Графъ. Левиц. І. 493. Стор. І. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203.


Сучасний словник

ГРАП(граф), а, чол. У Західній Європі і дореволюційній Росії — дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул. [Подорожній:] Тут не довго помилитись, стільки тут графів, баронів та всякого панства (Леся Українка, IV, 1954, 225); Спав граф спокійно, як у власному палаці після щасливого полювання (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 69).