Дрюк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:12, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ном. № 7094. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в’яжіте, на нові вози кладіте. Мет. 453. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Нп. Ум. Дрючок, дрючечок. Ув. Дрючище. Чуб. V. 1124.
