Доживати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:30, 28 серпня 2012; 127.0.0.1 (обговорення)
Дожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дожити, -живу, -веш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. ЗОЮР. І. 9. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу. К. Досв. 168.
