Гнилиця

Гнилиця, -ці, ж. Дикая груша, которую ѣдятъ только прогнившею. Ном. № 12217. Ум. ниличка.

Сучасні словники

• Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГНИЛИ́ЦЯ, і, жін. Пригнилий плід дикої груші. — Ми перерили все — хоч би тобі гнилиця... Вертайтеся, бо нічим поживиться (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 204); Сад.. ще виповнений осінніми пахощами яблук, слив, гнилиць (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 195).

Ілюстрації

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 93.
2. Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво

художньої літератури «Дніпро», 1986.