Заварка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Заварка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]

ЗАВА́РКА, и, жін. Настій чого-небудь, залитого окропом (перев. чаю). На столі шумить самовар, на ньому чайник з густою заваркою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104); Вони сидять за столиком у Павла Михайловича, і той частує їх своїм чаєм з вишневою та калиновою заваркою (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 302).


[ СЛОВАРЬ Української МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]

За́варка, -ки, ж. Кушанье, сваренное изъ молочной сыворотки и сыра или вурди́. Вх. Зн. 18.

«Словники України on-line»]

відмінок однина множина називний зава́рка зава́рки родовий зава́рки зава́рок давальний зава́рці зава́ркам знахідний зава́рку зава́рки орудний зава́ркою зава́рками місцевий на/у зава́рці на/у зава́рках кличний зава́рко* зава́рки*



Ілюстрації

bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
[[Зображення: заварка чая .jpg jpg|x140px]}] bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
Заварка.jpg} bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
x140px|}

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=j8IPeBCXObc

https://www.youtube.com/watch?v=y0QgKMo-CaI