Талалай

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Талалай, -лая, м. Болтунъ, говорунъ. Въ загадкѣ: За білою березою талалай плеще. ХС. III. 63. ТАЛАЛА́Й, я, чол., зневажл. Той, хто багато, беззмістовно говорить. — Оце привезли талалая! Цей навіки заб'є баки людині, — озвався позаду Роман Волошин.. — Від його панського слева золоті верби ростуть (Михайло Стельмах, I, 1962, 373).


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]