Цюк

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Цюк, меж., выражающее легкій ударъ топора. Чуб. І. 215. Грин. І. 220. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Стор. II. 70. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. Грин. II. 184. А ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник УКРЛІТ.ORG Публічний електронний словник української мови

1. Звуконаслідування, що означає звук від удару по чому-небудь.

2. розм. Уживається як присудок за знач. цю́кати і цю́кнути. Він цюк — і хатку розрубав (Гл., Вибр., 1951, 211); [Кукса:] Ну, як ти даси їм [дочкам] ради? Це ж не те, що там, як бува у млині, що-небудь поламається, кулак чи порплиця: цюк раз, цюк удруге — і полагодив!.. А тут щоденна, щохвилинна біда!.. (Кроп., І, 1958, 175);— Я, жучок, Рубав дрючок Та й наскочив на сучок.. Я про себе не подбав. Цюк — і ніжку одрубав! (Перв., Райдуга.., 1960, 58); Вийме [Марко] курку з лантуха,.. цюк ножем по шиї— і готово (Тют., Вир, 1964, 352); Пішов [Погребняків син] стелі у шахті кріпити. Машина пройшла, пилюга пересілася, і тут він сокирою: цюк-цюк і стояка поставив, цюк-цюк і другого поставив (Рудь, Гомін.., 1959, 90).


Ілюстрації

Dovidka 2015 23 11 s1.jpg Dovidka 2015 23 11 s2.jpg Dovidka 2015 23 11 s3.jpg

Медіа


Див. також

Джерела та література

Словники та енциклопедії на Академіку

Зовнішні посилання