Різанина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Різани́на, -ни, ж. Рѣзня. Св. Л. 104. Греб. 350. К. Кр. 27. Опять війна і різанина. Котл. Ен. VI. 61.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РІЗАНИ́НА, и, жін. 1. Дія за значенням різати 2. — Пробі, якої трясці йому тут треба. Щоб знову різанина пішла? (Андрій Головко, II, 1957, 13); Він полюбляв вечорами розповідати про колгоспи, про осяйне майбутнє цього руху і ледве не призвів до різанини в таборі, коли думки поділились, і його самого трохи не задушили (Юрій Яновський, II, 1954, 62). 2. Жорстоке кровопролиття, вбивство людей. Англійська буржуазія [в 90-х роках минулого століття] підготувала ганебну вірменську різанину (Павло Тичина, III, 1957, 86); Царський уряд нацьковував народи Росії один на одного, влаштовував криваві єврейські погроми, вірмено-татарську різанину, всіляко розпалював ненависть між російським народом і народами інших націй (Історія СРСР, II, 1957, 276).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

РІЗАНИНА,-и, ж. 1.Дія за знач. різати 2. 2.Жорстоке кровопролиття,вбивство людей.

Українсько-російський словник

РІЗАНИНА резня; разг. поножовщина (о драке с ножами)

Ілюстрації

Rizanuna 1.jpg Rizanuna2.jpg Rizanuna3.jpg Rizanuna4.jpg

Медіа

Джерела та література

  1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 21.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 561.Словник української мови
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови ( з дод. і доповн.)/Уклад. Голова . ред. В.Т. Бусел.-К.: Ірпінь: ВТФ «Перун»,2005.-с.1728 с.Ст. 1226
  4. Українсько-російський словник [1]

Зовнішні посилання