Гусь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:26, 31 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Гусь, меж. Призывъ для гусей. Kolb. І. 66. Также: гусь-на. Вх. Уг. 234.
ІІ. Гусь, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагайбіг, біла гусь! Лукаш. 142. Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Ном. стр. 303, № 473. Чаше употребляется во мн. ч.: гуси — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. Макс. (1834) 5. 2) мн. гуси. Родъ игры. КС. 1887. VI. 482; Ив. 58. 3) Гусей підпускати. Врать, пускать сплетню. Ном. № 13821. Ум. Гусонька. Всі гусоньки на став полетіли. Грин. Ш. 628.
