Спідка

Спідка, -ки, ж. 1) Изнанка. Спідка добра, а верх подраний. 2) Основаніе. Вх. Лем. 401. 3) Корка нижняя у хлѣба. Взяла паляницю, постукала, поклала щиколотками під спідку. Левиц. Пов. 197. Скоріше вибрав на тарілку, ввесь коровай на мир роздав; а музикантам тілько спідку. Алв. 36. 4) Дно большой лодки (дуба). Мнж. 180. 5) мн. Варежки въ кожаныхъ рукавицахъ. Мнж. 192. {{ Словник синонімів ВИ́ВОРІТ (внутрішній, зворотний бік чого-небудь - перев. тканини), СПІД, НИЗрідко,СПІ́ДКАрозм.Виріб, виконаний в’язкою вкругову, має лице й виворіт (із науково-популярної літератури); Є у неї скриня - сундучок, на споді кришки - фотографія Тимка (Григорій Тютюнник); - Я так білю, щоб верх полотна був на сонці, а низ у воді (М. Стельмах). ПІДКЛА́ДКА (матеріал, який пришивають зісподу перев. одягу), ПІДБИ́ВКА, ПІДБІ́ЙКАрозм., ПІДШИ́ВКАрозм., СПІ́ДКАрозм.; ПІДНАРЯ́Д (перев. у взутті). Одного дня з кладової цеху зникло, ніби в повітрі розтануло, близько п’ятдесяти метрів шовкової підкладки для жіночих трикотажних виробів (В. Козаченко); Іван Дроздов вийняв з ватяної підбивки в шапці згорнутого аркуша (В. Кучер); Через плече було перекинуте пальто з шовковою квітчастою підбійкою (І. Нечуй-Левицький); Зужиється один гарнітур, то ніщо не вадить справити новий, з новою підшивкою (І. Франко); Спідка добра, а верх подраний (Словник Б. Грінченка); Погиба скидає з правої ноги тіснуватий чобіт, обережно вивертає край халяви, ножем відпорює чорний від поту піднаряд (М. Стельмах). subst

Шаблон:Словник Грінченка

і сучасність|підрозділ= І нститут суспільства }}