Гробарь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:15, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Гробарь, -ря, м. Могильщикъ, гробокопатель. Вх. Зн. 51. Дістали від гробаря кістку з мерця. ЕЗ. V. 186. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати. Гн. II. 254.