Довіряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:14, 10 грудня 2014; Харченко Анастасія Дмитрівна (обговорення • внесок)
Довіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. довірити, -рю, -риш, гл. 1) Довѣрять, довѣрить. К. Псал. 178. І батькові не довіряв. Котл. Ен. 2) Испытывать, испытать. Я довірив попа, який він. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
