Кухня

Кухня ний, -а, -е. Кухонный. Вона забачила здоровенний кухняний ніж на столі.

Кухня, -ні, ж. Кухня. Жаба кричить, верещить, а кухарь на рожні її да кухні тащить. Ном. № 1222. У кухні неначе пекло яке палам). Стор. МПр. 72.

Зміст

1 Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2 Словник синонімів
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

[1] КУ́ХНЯ, і, жін. 1. Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі. Вона пройшла, кухню, де куховарка кришила зілля на страву (Панас Мирний, I, 1954, 323); З кухні долинає тихе шипіння примуса і ледве вловимий запах чогось смачного (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 7); // Готування їжі. У північній частині міста вона [вода] мала надто великий процент кальцію і через це була майже непридатна для кухні (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516); // чого, перен., ірон. Про скриту, закулісну сторону якої-небудь негативної діяльності. Автор викриває брудну кухню націоналістичної продажної преси (Історія української літератури, II, 1956, 600).

Похідна (солдатська і т. ін.) кухня — обладнана для готування їжі повозка або машина, що їде за військом у поході. Усі колії забиті заметеними снігом составами — порожняки, військові ешелони з двоколками, похідними кухнями (Андрій Головко, II, 1957, 458); Смачно пахнучи, тряслися за своїми підрозділами солдатські кухні (Олесь Гончар, III, 1959, 429).

2. Набір страв, характер харчування. А на столику вся холодна кухня. І яблука, і помаранчі, і фіги (Іван Франко, IV, 1950, 347); Українська кухня з давніх часів відзначалась великою різноманітністю страв і їх високими смаковими й поживними якостями (Українські страви, 1957, 3).

Словник синонімів

[2]
 КУХНЯ
 куховарня; (готування їжі) КУХОВАРСТВО; (дієтна) меню, страви; (політична) махінації, шахри-махри, ок. закулісся,  закуліси; (виборів) механіка.