Невдаха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:53, 29 листопада 2014; Predator (обговорення • внесок)
Словник Б.Д Грінченка
Невдаха, -хи, об. 1) Неудачникъ, — ница. Невдаха безталанний. 2) Неспособный, неспособная, неумѣлый, неумѣлая. Ум. Невдашенька, невдашечка, невдашка. Да ти невдаха; да ти невдаха, да ти невдашенька моя! Ти ні спекти, ні зварить, ні з моїм родом говорить. Грин. III. 368.
