Щебетання

Щебета́ння, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня. щебетання

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щебетання, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩЕБЕТАННЯ, я, сер. Дія за значенням щебетати і звуки, утворювані цією дією. Сонце викотилось і освітило садок. Тодозя почала примічати яблуні, квітки, почула пташине щебетання (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 113); Крізь арку сонце червоніє, Каміння сіре золотить, І з ледве чутним щебетанням Низенько ластівка летить (Максим Рильський, I, 1960, 164); Щебетання солов'їне та тихе кумкання жаб долітає в розчинене вікно (Андрій Головко, Літа.., 1956, 34); Поступово вгамовувалося жайвороння, і тепер тільки зрідка можна було почути над степом заливчасте щебетання, яке не вгавало весною (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 316); Одарка сиділа на лаві й любувалася синовою забавкою, щебетанням дочки... (Панас Мирний, III, 1954, 107); Дитяче радісне щебетання, шум стиглої пшениці, дзвін кіс і серпів — яка то чудесна музика, як вона до душі людям! (Михайло Чабанівський, Балкан. весна, 1960, 146).

«Словники України on-line»

щебета́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний щебета́ння родовий щебета́ння давальний щебета́нню знахідний щебета́ння орудний щебета́нням місцевий на/у щебета́нні, щебета́нню кличний щебета́ння*

[1]

щебетання іменник середнього роду

Орфоепічний словник української мови

щебетання -я, с. Дія за знач. щебетати і звуки, утворювані цією дією.

[ http://uk.wiktionary.org/wiki/%D1%86%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D1%96%D1%82 Матеріал з Вікісловника]

Морфологічні та синтаксичні властивості Іменник. Корінь: -- Значення 1. розм. щебетання, цвірінькайня (про горобців та деяких інших птахів) ◆ немає прикладів застосування. Споріднені слова[ред.] • зменш.-пестливі форми: • іменники: • прикметники: • дієслова: • прислівники:

[ http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schebetannya.205072/ ТЛУМАЧ]

ЩЕБЕТАННЯ см. щебет

[ http://www.ridnamova.org/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schebetannya.205072/ РІДНА МОВА]

ЩЕБЕТАННЯ см. щебет Матеріал з Вікіпедії]=== ===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D1%89%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Онлайн словник українських рим] Рими до слова "щебетання" белькотання бовтання бормотання

братання бурмотання відвертання

відгортання відлітання відмітання

відплітання відростання відцвітання

вітання вітровикористання вештання

використання виростання вплітання

вростання запитання зацвітання

Іноземні словники

Російсько-українські словники

Болтовня́ – базі́кання, балакани́на, бала́чка, бала́ки, бала́канка, балакня́, блягу́зкання, верзі́ння, торо́чення, говорі́нка, ля́пання язико́м, патя́кання, пле́ска́ння, тереве́ні, патьо́хи. • Весёлая -ня – щебета́ння. [Безжу́рне щебета́ння моє́ї бесі́дниці роби́ло на ме́не тяжке́ вражі́ння (Л. Укр.)]. Отщебета́ть – скінчи́ти щебета́ння, переста́ти щебета́ти, відщебета́ти. Щебетание – щебета́ння, -ння. Щебета́ння – 1) щебетание; 2) веселый разговор, болтовня. щебета́ння, -ння, -нню, в –нні Щебета́ння, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня. Гуля́нье = гуля́ння, гу́ля́нка (С. Аф.), прогуля́ння, гульня́ (С. Аф.). — Нема мого соловейка, нема щебетання, нема мого миленького, не бере й гуляння. н. п. — Пішов на прогуляння. Крикъ = крик (С. Л.), гук (С. Аф.). по́крик, кількох голосів — гука́ння, га́лас (С. Аф. З. Л.), галасува́ння, кри́княва (С. Л.), з плачем — ре́пет, репетува́ння (С. З. Л.), ле́мент, дуже сильний — ґвалт. — Кулаком наміритьця на мене, так дїтя в крик, у лемент. Г. Бар. — Гармидер, галас, гам у гаю, срамотні сьпіви аж лящать. К. Ш. — Гей гук, мати, гук, де козаченьки пъють. н. п. — (Горобъячий) — цьвірі́нькання. — (Гусячий) — геркотня́, гергота́ння, гелгота́ння, ґерґота́ння, ґелґота́ння. — І завелась на ставі ґеркотня, гусине дїло закипіло. Гр. — (Жабъячий) — крю́(у)кання, ку́мкання. — (Журавлиний) – курлю́кання. — Здалека десь чути було курлюкання журавлїв. — (Канї) — ке́вкання. — Чути кевкання канї. Фр. — (Курячий) — сокота́ння, квокта́ння, кудкуда́кання. — Чути кудкудакання курей. Фр. — (Кошачий) — ня́вкання. — (Лебедів) — яча́ння. — (Лелек) — кле́кіт. — (Овечий) — ме́кання. – (Орлячий) — кле́кіт, клект. — Орлячий клекіт (клект) здалека чути. н. пр. — (Півнячий) — кукурі́кання. — (Перепелячий) — підвідьо́мкання, а самицї — хава́вкання. — (Поросячий) — квік, кві́кання. — Не мала баба клопоту, та купила пороси: порося у квік, а баба у крик. н. пр. — (Сьпівучих птиць) — щебета́ння. — (Сорочий) скрекота́ння, скрекотня́. — (Цьвіркунів) — цьвірча́ння. — (Чайки) — киги́кання. Пѣ́ніе = сьпіва́ння (С. Л.), сьпів (С. Л.), спі́ви, птиць — щебета́ння, півня — кукурі́кання. — Після того почалась весела розмова, сьпіви і гра. Скл. — У піснї чоловік найшов утіху від нудьги лихої, на працю веселїш пішов під сьпіви піснї голосної. Скл. Щебета́ніе = ще́бет, щебета́ння.

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

ЩЕБЕТАНЬЕ щебетанье См. разговор...

Словари и энциклопедии на Академике

щебетання -я, с. Дія за знач. щебетати і звуки, утворювані цією дією.

Словари и энциклопедии на Академике

цвенькіт -коту, ч., розм. Щебетання, цвірінькання (про горобців та деяких інших птахів).

Словари и энциклопедии на Академике

щебетнява -и, ж., розм. Те саме, що щебетання.

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

щебетання

-я, с. Дія за знач. щебетати і звуки, утворювані цією дією.

Викисловарь

Морфологические и синтаксические свойства щебетання Существительное, неодушевлённое, средний род. Корень: --. Произношение • МФА: ед. ч. [], мн. ч. []

Ілюстрації

[zelene.net]

[birdlife-ua.livejournal.com]

[pernatidruzi.org.ua]

[uk.wikipedia.org]

Медіа

Слухати спів пташок.

Спів птахів на Кролевеччині, ч.5.

«vmusice.net»

спів пташок