Віл
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:20, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Віл, вола, м. 1) Волъ. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? Нп. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 21. Ум. Волик, воличок, волонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волошками. Гол.
