Пудити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:09, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пудити, -джу, -диш, гл. 1) Гнать. Молоде гудь, та в двір пудь, а старе хвали, та з двора веди. Міусск. окр. 2) Мочиться. Кіев. у.
