Кришталь

Кришталь, -лю, м. 1) Хрусталь. Зуби такі, як кришталь. Грин. III. 164. Як кришталь біла. Ном. № 13149. Чиста, як кришталь, вода стояла вщерть з кам’яними краями криниці. Левиц. І. 2) Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ти, Грицю, дорогий кришталю! Чуб. V. 431. Я тебе, кришталю, давно дожидаю. Грин. ІІІ. 171. Ум. Кришталик.

Сучасні словники

[1]

Кришта́ль (від грец. κρύσταλλος — гірський кришталь, англ. crystal, нім. Kristall m) — різновид скла, що містить значну кількість оксиду свинцю (PbO), а також, можливо, оксиду барію (BaO). Властивості Добавка оксиду свинцю збільшує показник заломлення скла і дисперсію світла у ньому (з ювелірного погляду «гру кольору», «вогонь»). Добавка оксиду барію в основному збільшує тільки показник заломлення. Ограновування кришталя, подібно до ограновування коштовних каменів, дозволяє кришталю повною мірою проявити властивості, обумовлені великим показником заломлення і дисперсією. Історія Додавання оксиду свинцю до скляної маси практикувалося ще на зорі отримування скла, у Давньому Єгипті і Месопотамії. Проте кришталь у більш-менш сучасній формі був отриманий тільки 1676 року англійським майстром Джорджем Рейвенскрофтом (англ. George Ravenscroft).]===

Ілюстрації

x140px