Премудрий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Бориса Грінченка

'Премудрий, -а, -е.
1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять. Шевч. 213.
2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку. Н. п.

Інші словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)


ПРЕМУДРИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. мудрий, заст., уроч.
1. Який має дуже великі розумові здібності. [Гаврило:] Та ти вже у нас відома книжниця. Мудра та премудра!.(Марко Кропивницький, III, 1959, 147); [Микита:] Благослови, премудрий отче, слово, — .. щоб од книг зерно добра й любові В своїй душі посіяти й зростить (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 12);
- у знач. ім. премудрий, рого, чол. Дуже мудра людина. [Сінон:] Ой, царю чи віщий прозорливцю! Я не знаю, як маю величать мого владаря... Алея бачу розум боговитий у тебе на чолі. Збагни ж, премудрий, ти душу елліна (Леся Українка, II, 1951, 307); - ірон. Дуже хитрий або нерозумний. Дознаються небожата, Чия на вас шкура, Та й засудять, і премудрих Немудрі одурять! (Тарас Шевченко, I, 1963, 331); Князь той премудрий п'ятнадцять літ Кормив своє стадо водою (Іван Франко, XIII, 1954, 421).

Тлумачний словник української мови

ПРЕМУДРИЙ -а, -е, також у сполуч. зі сл. мудрий, заст., уроч.

Який має дуже великі розумові здібності. || у знач. ім. прему́дрий, -рого, ч. Дуже мудра людина. || ірон. Дуже хитрий або нерозумний.
Сповнений глибокої, надзвичайної мудрості. || розм. Надзвичайно важкий для сприймання, розуміння, засвоєння; складний, заплутаний. || ірон., жарт.


Іноземні словники

Ілюстрації

Медіа

Додаткові дані


Цікаві факти

Джерела та література

  1. Словник Бориса Грінченка
  2. Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)