Простір
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:47, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Простір, -тору, м. 1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. К. Псал. 144. Душа потребує простору, жада волі. Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, щоб був простір. Рк. Левиц. 2) и ми. Пространство.
