Бахмат

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Бахмат, -та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.

Сучасні словники

Словник української мови (1970—1980)

БАХМА́Т, а, чол., діал. Бойовий верховий кінь. В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 209); Важко дихав його.. кінь-бахмат (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6).

Ілюстрації

19671a1d42bf64737be180cfa7ac8d82.jpg 1193px-Beaux-Arts de Carcassonne - Combat de Romains et de Gaulois - Evariste-Vital Luminais.jpg Art-mount-blade-istoriya-geroya-3890.jpg Ngc-Australian-War-Horse2.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання