Ратище

Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. Ратюга.

Сучасні словники

1. Ратище - древко (у 1 знач.). Наприклад: Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 59); З-за лісу.. виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Іван Ле, Наливайко, 1957, 296).

2. Ратище - спис. Наприклад: Вже третій день тривали лови. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (Іван Франко, VI, 1951, 10); * Образно. Мріють у тремтячому мареві далекі села, наставивши в небо чорні ратища колодязних журавлів (Григорій Тютюнник, Вир); У порівняннях. Дзьоби в них, ніби гострі ратища (Андрій Малишко, Книга).

Ілюстрації