Мата

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 644.

МА́ТА, и, жін.

1. Сплетене із соломи або очерету покривало, підстилка тощо. Дістав [Нур] з кишені ключик і відімкнув чималеньку, обковану залізом скриньку, що непомітно стояла в кутку, накрита солом'яною матою (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 51); На токах, що не мають навісів, повинні бути брезенти або мати для захисту зерна від дощу (Колгоспне село, 9.VII 1954, 3); Мар'ян відірвав легко прибиту до одвірок очеретяну мату, і старий зайшов до оселі (Михайло Стельмах, I, 1962, 419).

2. М'яка підстилка, матрац, що захищає спортсмена від ударів під час падіння, стрибка. Гімнастична мата.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.

Ма́та, -ти, ж. Родъ толстой рогожи изъ соломы.

Ілюстрації