Відмінності між версіями «Жук»
Efnir (обговорення • внесок) |
Efnir (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
==Вірші== | ==Вірші== | ||
<br /> | <br /> | ||
| − | + | {| | |
| + | |- | ||
| + | ! !! '''''Про жука'''''!! !! | ||
| + | |- | ||
| + | | '''І''' || '''ІІ''' || '''ІІІ''' || | ||
| + | |- | ||
| + | | Жив собі жук,<br /> На ім'я короїд.<br /> Що в короїда<br /> Було на обід?<br /> Жадібно гриз він<br />Зеленого дуба.<br />Ним і обідав.<br />Мило та любо.<br />Дуб на сніданки<br />І дуб на вечері.<br />Мало і мало<br />Було ненажері!<br />Гриз гілочки,<br />Виїдав серцевину,<br />Міг хоч кого<br />Довести до загину.<br />В тата вдались<br />Короїдові дочки:<br />Гризли із смаком<br />Маленькі дубочки.<br />А поблизу<br />Короїдова тітка<br />Кволу сосонку<br />Хрумала швидко.<br />Кожен точив<br />І лякався сусіда:<br />«Нащо дивитися,<br />Хто як обіда?»<br />Жук-ненажера<br />І весь його рід<br />Дуже боялися<br />Вийти на світ!<br /> || Плакала гірко<br />В лісі кисличка:<br />«Ще ж не стара я!<br />Ще невеличка!<br />Чом же у мене<br />Листячка мало?<br />Віти марніють,<br />Яблук не стало?<br />Щось мене точить,<br />їсть без упину.<br />Жити так хочу,<br />А, мабуть, загину!»<br />Скаржились сосни<br />Могутнього роду:<br />«Краще одразу<br />З мосту та в воду!<br />Сушить нам серце<br />Некликаний гість —<br />Стовбур високий<br />Поїдом їсть!»<br />Тільки промовчав<br />Дуб-лісовик.<br />Скаржитись в горі<br />Він ще не звик!<br /> || | ||
| + | Та лісники<br />Додивилися впору<br />Листя засохле,<br />Дірявую кору.<br />Дуби темнозорі.<br />«В них короїди,<br />Тому вони хворі!»<br />Бачать: на соснах<br />Хвоя змертвіла.<br />«Теж у них,— кажуть,—<br />Нечисть насіла!<br />Ось ми їй зараз<br />Пропишемо ліки!<br />Стежку до бору<br />Забуде навіки!»<br /> || | ||
| + | Шелестом<br />Тишу сполохавши ранню,<br />Дятли летять<br />Помагать лікуванню.<br />Вітром гайнули,<br />Аж свиснули крила,<br />Хто їх побачив —<br />В очах зарябіло!<br />В діри на соснах<br />Засунули носа,<br />Яблуньку бідну<br />Оглянули скоса.<br />І, добиваючись<br />В трухлі куточки,<br />Застукотіли<br />Дзьоби-молоточки!<br />Цюкають дятли,<br />Аж сиплеться порох!<br />«Ось як ми,— кажуть,—<br />Лікуємо хворих!»<br />Повитягали<br />З нір короїдів,<br />Родичів їхніх<br />Та їхніх сусідів.<br />Щоб у спокої<br />Шуміла діброва,<br />Щоб розросталася<br />Дужа й здорова.<br />Будуть дерева<br />Здійматися в небо.<br />Знищили злодіїв —<br />Так їм і треба!<br /> | ||
| + | |} | ||
'''''Про жука'''''<br /> | '''''Про жука'''''<br /> | ||
| Рядок 45: | Рядок 54: | ||
'''І'''<br /> | '''І'''<br /> | ||
| − | + | Жив собі жук,<br /> На ім'я короїд.<br /> Що в короїда<br /> Було на обід?<br /> Жадібно гриз він<br />Зеленого дуба.<br />Ним і обідав.<br />Мило та любо.<br />Дуб на сніданки<br />І дуб на вечері.<br />Мало і мало<br />Було ненажері!<br />Гриз гілочки,<br />Виїдав серцевину,<br />Міг хоч кого<br />Довести до загину.<br />В тата вдались<br />Короїдові дочки:<br />Гризли із смаком<br />Маленькі дубочки.<br />А поблизу<br />Короїдова тітка<br />Кволу сосонку<br />Хрумала швидко.<br />Кожен точив<br />І лякався сусіда:<br />«Нащо дивитися,<br />Хто як обіда?»<br />Жук-ненажера<br />І весь його рід<br />Дуже боялися<br />Вийти на світ!<br /> | |
| − | + | ||
| − | На ім'я короїд.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Що в короїда<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Було на обід?<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Жадібно гриз він<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Зеленого дуба.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Ним і обідав.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Мило та любо.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Дуб на сніданки<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | І дуб на вечері.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Мало і мало<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Було ненажері!<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Гриз гілочки,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Виїдав серцевину,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Міг хоч кого<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Довести до загину.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | В тата вдались<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Короїдові дочки:<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Гризли із смаком<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Маленькі дубочки.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | А поблизу<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Короїдова тітка<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Кволу сосонку<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Хрумала швидко.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Кожен точив<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | І лякався сусіда:<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | «Нащо дивитися,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Хто як обіда?»<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Жук-ненажера<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | І весь його рід<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Дуже боялися<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Вийти на світ!<br /> | + | |
'''ІІ'''<br /> | '''ІІ'''<br /> | ||
| − | Плакала гірко<br /> | + | Плакала гірко<br />В лісі кисличка:<br />«Ще ж не стара я!<br />Ще невеличка!<br />Чом же у мене<br />Листячка мало?<br />Віти марніють,<br />Яблук не стало?<br />Щось мене точить,<br />їсть без упину.<br />Жити так хочу,<br />А, мабуть, загину!»<br />Скаржились сосни<br />Могутнього роду:<br />«Краще одразу<br />З мосту та в воду!<br />Сушить нам серце<br />Некликаний гість —<br />Стовбур високий<br />Поїдом їсть!»<br />Тільки промовчав<br />Дуб-лісовик.<br />Скаржитись в горі<br />Він ще не звик!<br /> |
| − | + | ||
| − | В лісі кисличка:<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | «Ще ж не стара я!<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Ще невеличка!<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Чом же у мене<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Листячка мало?<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Віти марніють,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Яблук не стало?<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Щось мене точить,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | їсть без упину.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Жити так хочу,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | А, мабуть, загину!»<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Скаржились сосни<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Могутнього роду:<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | «Краще одразу<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | З мосту та в воду!<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Сушить нам серце<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Некликаний гість —<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Стовбур високий<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Поїдом їсть!»<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Тільки промовчав<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Дуб-лісовик.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Скаржитись в горі<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Він ще не звик!<br /> | + | |
'''ІІІ''' <br /> | '''ІІІ''' <br /> | ||
| − | Та лісники<br /> | + | Та лісники<br />Додивилися впору<br />Листя засохле,<br />Дірявую кору.<br />Дуби темнозорі.<br />«В них короїди,<br />Тому вони хворі!»<br />Бачать: на соснах<br />Хвоя змертвіла.<br />«Теж у них,— кажуть,—<br />Нечисть насіла!<br />Ось ми їй зараз<br />Пропишемо ліки!<br />Стежку до бору<br />Забуде навіки!»<br />Шелестом<br />Тишу сполохавши ранню,<br />Дятли летять<br />Помагать лікуванню.<br />Вітром гайнули,<br />Аж свиснули крила,<br />Хто їх побачив —<br />В очах зарябіло!<br />В діри на соснах<br />Засунули носа,<br />Яблуньку бідну<br />Оглянули скоса.<br />І, добиваючись<br />В трухлі куточки,<br />Застукотіли<br />Дзьоби-молоточки!<br />Цюкають дятли,<br />Аж сиплеться порох!<br />«Ось як ми,— кажуть,—<br />Лікуємо хворих!»<br />Повитягали<br />З нір короїдів,<br />Родичів їхніх<br />Та їхніх сусідів.<br />Щоб у спокої<br />Шуміла діброва,<br />Щоб розросталася<br />Дужа й здорова.<br />Будуть дерева<br />Здійматися в небо.<br />Знищили злодіїв —<br />Так їм і треба!<br /> |
| − | + | ||
| − | Додивилися впору<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Листя засохле,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Дірявую кору.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Дуби темнозорі.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | «В них короїди,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Тому вони хворі!»<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Бачать: на соснах<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Хвоя змертвіла.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | «Теж у них,— кажуть,—<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Нечисть насіла!<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Ось ми їй зараз<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Пропишемо ліки!<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Стежку до бору<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Забуде навіки!»<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Шелестом<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Тишу сполохавши ранню,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Дятли летять<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Помагать лікуванню.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Вітром гайнули,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Аж свиснули крила,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Хто їх побачив —<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | В очах зарябіло!<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | В діри на соснах<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Засунули носа,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Яблуньку бідну<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Оглянули скоса.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | І, добиваючись<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | В трухлі куточки,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Застукотіли<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Дзьоби-молоточки!<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Цюкають дятли,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Аж сиплеться порох!<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | «Ось як ми,— кажуть,—<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Лікуємо хворих!»<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Повитягали<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | З нір короїдів,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Родичів їхніх<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Та їхніх сусідів.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Щоб у спокої<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Шуміла діброва,<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Щоб розросталася<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Дужа й здорова.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Будуть дерева<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Здійматися в небо.<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Знищили злодіїв —<br /> | + | |
| − | + | ||
| − | Так їм і треба!<br /> | + | |
| − | + | ||
''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]'' | ''[http://www.ukrlit.vn.ua/biography/prigara.html Марія Пригара]'' | ||
Версія за 08:53, 2 грудня 2013
Жук, -ка, м. 1) Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
Зміст
Сучасні словники
- Жукъ, Scarabeus. Жуки у голові (у кого). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб.
- Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. Жучок, жучечок. Ув. Жучище.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.
ЖУ̀К, а, чол.
1. Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків (Панас Мирний, I, 1954, 318); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв'яками, личинками, жуками, що живуть у землі (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 32);
- У порівняннях. Раптом у хату вбігла чорна, як жук, присадкувата дівчина (Леся Українка, III, 1952, 669); Гудуть заводи, як жуки (Володимир Сосюра, II, 1958, 381).
Жук-водолюб — жук, який має пристосовані до плавання ноги і живе у воді. З-під широкого листя виплив жук-водолюб (Олесь Донченко, IV, 1957, 262);
''Жук-гнойови́к — жук, що живе у гною і харчується комахами та їх личинками.
- У порівняннях. Та ось Вілогруд побачив бельгійську вантажну машину, що вкочувалася на вулицю спаленого села, немов величезний жук-гнойовик (Юрій Бедзик, Полки.,1959,227);
Жук-рогач — великий чорний з рогами жук, що живе в гнилій деревині і харчується головним чином соком листяних дерев. Попід гору оту піду, Де два дуби ростуть на виду. Де жуки-рогачі Пролітали вночі (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 142);
- У порівняннях. Мотор вуркоче розмірено, немов велетенський жук-рогач гуде десь над самим вухом (Юрій Збанацький, Між .. людьми, 1955, 18);
Колорадський (картопляний) жук' — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових і завдає цим великої шкоди. Проти колорадського картопляного жука та личинок хрущів дихлоретан застосовується в суміші з гексахлораном (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43).
Жуки в голові у кого — у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями. Нехай, дурні, собі пустують: У них, видно, жуки у голові... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62);
Пустити жука — зробити щось неприємне. — Він може нам нашкодити, — міркую голосно. — Не зможе. Я йому такого жука пущу, що ураз заціпить... (Яків Качура, II, 1958, 48).
2. Перен., розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину. Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 56); Роман Васильович хоч і битий жук а, очевидно, пішов теж на поводу в різних Леусів та Яцухненків (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 322).
Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
ЖУ̀К, [жукан] «Scarabaeus» Ж, [жуковець] «Gamasus coleoptratorum» Ж, [жуковка] «Tetyra scarabaeoides» Ж; др. Жукъ, п. zuk, ч. žukati «дзижчати»; жученя, жучиха, [жучки] «ґатунок намиста» Я, [жучок] «ланка в ланцюгу» Я, жукуватий «дуже смаглявий»;
Berneker IF 10, 156; Преобр. I 236 – 237; Brückner 667.
Вірші
| Про жука | |||
|---|---|---|---|
| І | ІІ | ІІІ | |
| Жив собі жук, На ім'я короїд. Що в короїда Було на обід? Жадібно гриз він Зеленого дуба. Ним і обідав. Мило та любо. Дуб на сніданки І дуб на вечері. Мало і мало Було ненажері! Гриз гілочки, Виїдав серцевину, Міг хоч кого Довести до загину. В тата вдались Короїдові дочки: Гризли із смаком Маленькі дубочки. А поблизу Короїдова тітка Кволу сосонку Хрумала швидко. Кожен точив І лякався сусіда: «Нащо дивитися, Хто як обіда?» Жук-ненажера І весь його рід Дуже боялися Вийти на світ! |
Плакала гірко В лісі кисличка: «Ще ж не стара я! Ще невеличка! Чом же у мене Листячка мало? Віти марніють, Яблук не стало? Щось мене точить, їсть без упину. Жити так хочу, А, мабуть, загину!» Скаржились сосни Могутнього роду: «Краще одразу З мосту та в воду! Сушить нам серце Некликаний гість — Стовбур високий Поїдом їсть!» Тільки промовчав Дуб-лісовик. Скаржитись в горі Він ще не звик! |
Та лісники |
Про жука
І
Жив собі жук,
На ім'я короїд.
Що в короїда
Було на обід?
Жадібно гриз він
Зеленого дуба.
Ним і обідав.
Мило та любо.
Дуб на сніданки
І дуб на вечері.
Мало і мало
Було ненажері!
Гриз гілочки,
Виїдав серцевину,
Міг хоч кого
Довести до загину.
В тата вдались
Короїдові дочки:
Гризли із смаком
Маленькі дубочки.
А поблизу
Короїдова тітка
Кволу сосонку
Хрумала швидко.
Кожен точив
І лякався сусіда:
«Нащо дивитися,
Хто як обіда?»
Жук-ненажера
І весь його рід
Дуже боялися
Вийти на світ!
ІІ
Плакала гірко
В лісі кисличка:
«Ще ж не стара я!
Ще невеличка!
Чом же у мене
Листячка мало?
Віти марніють,
Яблук не стало?
Щось мене точить,
їсть без упину.
Жити так хочу,
А, мабуть, загину!»
Скаржились сосни
Могутнього роду:
«Краще одразу
З мосту та в воду!
Сушить нам серце
Некликаний гість —
Стовбур високий
Поїдом їсть!»
Тільки промовчав
Дуб-лісовик.
Скаржитись в горі
Він ще не звик!
ІІІ
Та лісники
Додивилися впору
Листя засохле,
Дірявую кору.
Дуби темнозорі.
«В них короїди,
Тому вони хворі!»
Бачать: на соснах
Хвоя змертвіла.
«Теж у них,— кажуть,—
Нечисть насіла!
Ось ми їй зараз
Пропишемо ліки!
Стежку до бору
Забуде навіки!»
Шелестом
Тишу сполохавши ранню,
Дятли летять
Помагать лікуванню.
Вітром гайнули,
Аж свиснули крила,
Хто їх побачив —
В очах зарябіло!
В діри на соснах
Засунули носа,
Яблуньку бідну
Оглянули скоса.
І, добиваючись
В трухлі куточки,
Застукотіли
Дзьоби-молоточки!
Цюкають дятли,
Аж сиплеться порох!
«Ось як ми,— кажуть,—
Лікуємо хворих!»
Повитягали
З нір короїдів,
Родичів їхніх
Та їхніх сусідів.
Щоб у спокої
Шуміла діброва,
Щоб розросталася
Дужа й здорова.
Будуть дерева
Здійматися в небо.
Знищили злодіїв —
Так їм і треба!
Марія Пригара
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. – К. : Вид-во Академії наук Української РСР,1958. – Том 1. – С. 489.
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 546.
- Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 32
- Жук-водолюб
- Олесь Донченко
- 'Жук-гнойови́к
- Жук-рогач
- Юрій Збанацький, Між .. людьми
- Колорадський (картопляний) жук'
- Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 43
- Леонід Глібов, Вибр., 1957, 62
- Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 208.
- Марія Пригара
Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
