Відмінності між версіями «Арабець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 6: Рядок 6:
  
 
АРАБИ, ів, мн. (одн. араб, а, чол.; арабка, и, жін.). Група народів, що становить основне населення Передньої Азії і Північної Африки. Прислужниці арабки, туркені.. розносять кофе, фрукти й шербети (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); Котиться з Африки хвиля.. І може, та хвиля, що мила ноги араба, набігає тепер на мої ноги, як символ єднання... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 291); Основну масу населення Південно-Західної Азії становлять араби (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 237).
 
АРАБИ, ів, мн. (одн. араб, а, чол.; арабка, и, жін.). Група народів, що становить основне населення Передньої Азії і Північної Африки. Прислужниці арабки, туркені.. розносять кофе, фрукти й шербети (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); Котиться з Африки хвиля.. І може, та хвиля, що мила ноги араба, набігає тепер на мої ноги, як символ єднання... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 291); Основну масу населення Південно-Західної Азії становлять араби (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 237).
 +
 +
Араби  — група семітських народів, основне населення Марокко (7,5 млн), Алжиру (8,5 млн), Тунісу (3,5 млн), Лівії (1,1 млн), Єгипту (82 млн), Сирії(11,1 млн), Судану (6 млн), Саудівської Аравії (6,8 млн), Лівану (1,3 млн), Йорданії (1,4 млн), Іраку (4 млн), Адену (0,7 млн), Оману (480 тис.), Кувейту (200 тис.) та інших країн Північної і Північно-західної. Африки та Передньої Азії.
 +
Всіх арабів за різними оцінками від 350 до 422 мільйонів.
 +
Термін «араб» був уперше зафіксований у 853 до н. е., але не використовувався широко до кінця 6 століття.
 +
У 7 столітті почався бурхливий розвиток ісламу, і до 8 століття неарабське населення Близького Сходу та Північної Африки було асимільоване та ісламізоване арабами. Арабська мова семітської мовної підгрупи стала основною мовою Арабського халіфату.
 +
Араби належать до європеоїдної раси.
 +
Первісна батьківщина арабів — Центральна і Південна Аравія. Внаслідок арабських завоювань 7—8 століть і розширення торговельних відносин араби розселились іншими країнами.
 +
 +
 +
==Мапа розселення арабів у країнах==
 +
Основне заняття більшості арабів — землеробство. Частина арабів — бедуїни Лівії, Йорданії, Саудівської Аравії, Оману, Катару — займаються тваринництвом (верблюдоводством, вівчарством). Розвинуте виробництво вовняної пряжі, шкіряних і дерев'яних побутових речей. Частина арабів Єгипту, Сирії, Алжиру, Іраку працюють у промисловості. Кочові араби живуть у чотирикутних наметах.
 +
Араби — мусульмани-суніти; у Ірані та Південному і Східному Іраку — шиїти, Саудівській Аравії — ваххабіти. У Лівані більшість арабів — християни; у кочовиків ще сильний культ предків.
 +
Араби — активні учасники національно-визвольного руху народів Азії і Африки, спрямованого проти імперіалістичного і колоніального гніту.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 04:00, 2 грудня 2013

Словник Грінченка

Ара́бець, -бця, м. = Араб. Встрѣчено только у Щоголева въ приложеніи къ коню: Кінь арабець, кінь огняний. Щог. Сл. 141.


Тлумачення слова у сучасних словниках

АРАБИ, ів, мн. (одн. араб, а, чол.; арабка, и, жін.). Група народів, що становить основне населення Передньої Азії і Північної Африки. Прислужниці арабки, туркені.. розносять кофе, фрукти й шербети (Нечуй-Левицький, II, 1956, 446); Котиться з Африки хвиля.. І може, та хвиля, що мила ноги араба, набігає тепер на мої ноги, як символ єднання... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 291); Основну масу населення Південно-Західної Азії становлять араби (Економічна географія зарубіжних країн, 1956, 237).

Араби — група семітських народів, основне населення Марокко (7,5 млн), Алжиру (8,5 млн), Тунісу (3,5 млн), Лівії (1,1 млн), Єгипту (82 млн), Сирії(11,1 млн), Судану (6 млн), Саудівської Аравії (6,8 млн), Лівану (1,3 млн), Йорданії (1,4 млн), Іраку (4 млн), Адену (0,7 млн), Оману (480 тис.), Кувейту (200 тис.) та інших країн Північної і Північно-західної. Африки та Передньої Азії. Всіх арабів за різними оцінками від 350 до 422 мільйонів. Термін «араб» був уперше зафіксований у 853 до н. е., але не використовувався широко до кінця 6 століття. У 7 столітті почався бурхливий розвиток ісламу, і до 8 століття неарабське населення Близького Сходу та Північної Африки було асимільоване та ісламізоване арабами. Арабська мова семітської мовної підгрупи стала основною мовою Арабського халіфату. Араби належать до європеоїдної раси. Первісна батьківщина арабів — Центральна і Південна Аравія. Внаслідок арабських завоювань 7—8 століть і розширення торговельних відносин араби розселились іншими країнами.


Мапа розселення арабів у країнах

Основне заняття більшості арабів — землеробство. Частина арабів — бедуїни Лівії, Йорданії, Саудівської Аравії, Оману, Катару — займаються тваринництвом (верблюдоводством, вівчарством). Розвинуте виробництво вовняної пряжі, шкіряних і дерев'яних побутових речей. Частина арабів Єгипту, Сирії, Алжиру, Іраку працюють у промисловості. Кочові араби живуть у чотирикутних наметах. Араби — мусульмани-суніти; у Ірані та Південному і Східному Іраку — шиїти, Саудівській Аравії — ваххабіти. У Лівані більшість арабів — християни; у кочовиків ще сильний культ предків. Араби — активні учасники національно-визвольного руху народів Азії і Африки, спрямованого проти імперіалістичного і колоніального гніту.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання