Відмінності між версіями «Щавидуб»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 20: Рядок 20:
 
===[http://www.fasmer.net/p888.php Этимологический словарь Фасмера]===
 
===[http://www.fasmer.net/p888.php Этимологический словарь Фасмера]===
 
Cлово:щавить
 
Cлово:щавить
Ближайшая этимология: "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити -- то же, Щавидуб -- имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со «‰аvь "сок". Ср.щавель.
+
Ближайшая этимология: "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити -- то же, ''Щавидуб'' -- имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со «‰аvь "сок". Ср.щавель.
  
 
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
 
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
  ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, Щавидуб – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср.щавель.
+
  ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, ''Щавидуб'' – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср.щавель.
  
 
===[http://www.onlinedics.ru/slovar/fasmer/sch/schavit.html OnlineDics  крупнейший сборник онлайн-словарей]===
 
===[http://www.onlinedics.ru/slovar/fasmer/sch/schavit.html OnlineDics  крупнейший сборник онлайн-словарей]===
 
Что такое щавить? Значение и толкование слова schavit, определение термина:
 
Что такое щавить? Значение и толкование слова schavit, определение термина:
щавить - "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, Щавидуб – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагаетродство со scаvь "сок". Ср. щавель
+
щавить - "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, ''Щавидуб'' – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагаетродство со scаvь "сок". Ср. щавель
  
 
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
 
===[http://www.enciklopedy.ru/etimologicheskij_russkoyazychnyj_slovar/shh_14/shhavit.html Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ]===
 
ЩАВИТЬ
 
ЩАВИТЬ
ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, Щавидуб – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср. щавель.  
+
ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, ''Щавидуб'' – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср. щавель.  
Язык и миф: лингвистический комментарий к труду А.Н. Афанасьева "Поэтические воззрения славян на природу"  «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, Щавидуб, Кривихаща»
+
Язык и миф: лингвистический комментарий к труду А.Н. Афанасьева "Поэтические воззрения славян на природу"  «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, ''Щавидуб'', Кривихаща»
 
Образы восточнославянской волшебной сказки
 
Образы восточнославянской волшебной сказки
 
Николай Владимирович Новиков "Наука," Ленингр. отд-ние, 1974 - Всего страниц: 255
 
Николай Владимирович Новиков "Наука," Ленингр. отд-ние, 1974 - Всего страниц: 255
«у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, Щавидуб, Кривихаща»
+
«у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, ''Щавидуб'', Кривихаща»
  
 
   
 
   
Рядок 58: Рядок 58:
 
Щавй'дуб и пр. (*сщ *С1уу).  
 
Щавй'дуб и пр. (*сщ *С1уу).  
 
Щавй'дуб—ши.я одного из сказочных богатырей, товарищей Котигорошка (Чуб. Тр. Этн. Эксп. в зап. Р. кр. II, 223 ел.; ср. мое соч. О мне. зн. и пр. 271; Ае. П. В. II, 703  
 
Щавй'дуб—ши.я одного из сказочных богатырей, товарищей Котигорошка (Чуб. Тр. Этн. Эксп. в зап. Р. кр. II, 223 ел.; ср. мое соч. О мне. зн. и пр. 271; Ае. П. В. II, 703  
ел; К ист. зв. III, 120). Хотя сказки прямо неговорят, во надо думать, что ремесло его не то, что у Вернидуба, оловен. Ломидрева или Валибука (бкиИ. а ОоЬв. 81оу. Роу. 87 ел.), а скор-Ве то, что у слов. М*сижел'Ьза ({Ь. 90), или того богатыря, за котораго выдает себя цыган или Балда в русс, сказках, когда заставляет думать зм'Ья или черта, что как сожмет в рук Б желЪзо, то из пего сок потечет (на самом д-Ьл-Ь он выжимает сыворотку из сыру). Может быть Щавидуб близок к Морозу-трЪскуну по в той роли, которую ему дают сказки (Ае. 1. е.), а в той, кото* рую мы видим в лЪсах: роли заставляющаго трЪщать дубы и выжимающаго из трЬщин сок, ибо: зчйвити (Чуб. хЬ. 383), т. е. зщавити сдавить; „девбня его розчавйчила (гЪ. 97), т. е. розщавичила, разможжила; ,,розщавити губу^ (я отмЪчаю по памяти), расквасить. Это посл'Ьднее знач. ведет к дальн'Ьйшбму родству слов темы щав-: *Су-ти (сунл;ти, соватв) =1=лвт. 8::аиН. У<овь. Сулица. Сблвжен1я^ кромЪ усовь^ общевзвЬотныя, во требуюиця некоторых поправок и,дополнен1Й. Так у М]кЬ Ьех. под сунжти первое значевхе е1^ипйегеу ^-е суив оружию и хттьу сунути копиям. Между Пм 1-е сунжти {сутщ сьп-!^ лить, сыпать ^) предполагает общеиндоевроп. су-у лит. зи (см. подЩавидуб), а 2-е имЪет с = лит. &х, санскр. 9= ^к. Таким же образом сближен1е совати (с=лит. зг) с скр. су 1пс1(;агеу гр. оебгсу^ М1к1. Ьех. е. у., Сиг!;.^ ошибочно.  
+
ел; К ист. зв. III, 120). Хотя сказки прямо неговорят, во надо думать, что ремесло его не то, что у Вернидуба, оловен. Ломидрева или Валибука (бкиИ. а ОоЬв. 81оу. Роу. 87 ел.), а скор-Ве то, что у слов. М*сижел'Ьза ({Ь. 90), или того богатыря, за котораго выдает себя цыган или Балда в русс, сказках, когда заставляет думать зм'Ья или черта, что как сожмет в рук Б желЪзо, то из пего сок потечет (на самом д-Ьл-Ь он выжимает сыворотку из сыру). Может быть ''Щавидуб'' близок к Морозу-трЪскуну по в той роли, которую ему дают сказки (Ае. 1. е.), а в той, кото* рую мы видим в лЪсах: роли заставляющаго трЪщать дубы и выжимающаго из трЬщин сок, ибо: зчйвити (Чуб. хЬ. 383), т. е. зщавити сдавить; „девбня его розчавйчила (гЪ. 97), т. е. розщавичила, разможжила; ,,розщавити губу^ (я отмЪчаю по памяти), расквасить. Это посл'Ьднее знач. ведет к дальн'Ьйшбму родству слов темы щав-: *Су-ти (сунл;ти, соватв) =1=лвт. 8::аиН. У<овь. Сулица. Сблвжен1я^ кромЪ усовь^ общевзвЬотныя, во требуюиця некоторых поправок и,дополнен1Й. Так у М]кЬ Ьех. под сунжти первое значевхе е1^ипйегеу ^-е суив оружию и хттьу сунути копиям. Между Пм 1-е сунжти {сутщ сьп-!^ лить, сыпать ^) предполагает общеиндоевроп. су-у лит. зи (см. подЩавидуб), а 2-е имЪет с = лит. &х, санскр. 9= ^к. Таким же образом сближен1е совати (с=лит. зг) с скр. су 1пс1(;агеу гр. оебгсу^ М1к1. Ьех. е. у., Сиг!;.^ ошибочно.  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
Рядок 81: Рядок 81:
 
===БУГОВА СКРИНЯ===
 
===БУГОВА СКРИНЯ===
 
====КОТИ-ГОРОШОК, ВЕРНИГОРА І ЩАВИДУБ====
 
====КОТИ-ГОРОШОК, ВЕРНИГОРА І ЩАВИДУБ====
Взяв торбу й булаву і пошов. Іде та йде. Судосився з чоловіком, а то був Вернигора; в в’юн був Коти-горошок. Пошли вони вже в двох – ідуть та йдуть. Судосились з чоловіком, а то був Щавидуб. Пошли всі разом;
+
Взяв торбу й булаву і пошов. Іде та йде. Судосився з чоловіком, а то був Вернигора; в в’юн був Коти-горошок. Пошли вони вже в двох – ідуть та йдуть. Судосились з чоловіком, а то був ''Щавидуб''. Пошли всі разом;
 
http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/kotyhoroszko Українська казка КОТИГОРОШКО
 
http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/kotyhoroszko Українська казка КОТИГОРОШКО
 
Пішли. І так їм добре йти: де гора на дорозі,— Вернигора перекине; де ліс,— Вернидуб виверне; де річка,— Крутивус воду одверне. От зайшли вони в такий великий ліс,— коли бачать, аж у лісі стоїть хатка. Увійшли в хатку, — нікого нема.[http://bug.clan.su/index/0-2]  
 
Пішли. І так їм добре йти: де гора на дорозі,— Вернигора перекине; де ліс,— Вернидуб виверне; де річка,— Крутивус воду одверне. От зайшли вони в такий великий ліс,— коли бачать, аж у лісі стоїть хатка. Увійшли в хатку, — нікого нема.[http://bug.clan.su/index/0-2]  
Рядок 88: Рядок 88:
 
УДК 398.21:81’255.4
 
УДК 398.21:81’255.4
 
М.А.Венгренівська
 
М.А.Венгренівська
Імена, які вказують на надзвичайні можливості персонажа – словосполучення, які складаються з двох основ: метафоризованого дієслова у другій особі однини наказового способу та іменника. Обидва компоненти в цілому виконують функцію імені та стають прізвиськами. В основному, це імена казкових богатирів: Верни-гора (Грызи-гора) – Brise-Montagne, Pousse-Montagnes; Крути-вус – Tourne-Moustaches; Вернидуб – Déracine-Chênes. Інші варіанти подібних імен: Верни-дуб, Щавидуб, Кривихаща, Ломи-ліс; Верни-гора; Переверни-гора, Розсунь-гора; Зачини-вода; Товчикамінь, Сучикамінь тощо [Новиков 1974, с. 146]. У перекладах казок А. Пурра [Пурра 1959], Р. Терещенко за аналогією пропонує: Випийрічка, Гонивітер, Гризигора, Слухало.
+
Імена, які вказують на надзвичайні можливості персонажа – словосполучення, які складаються з двох основ: метафоризованого дієслова у другій особі однини наказового способу та іменника. Обидва компоненти в цілому виконують функцію імені та стають прізвиськами. В основному, це імена казкових богатирів: Верни-гора (Грызи-гора) – Brise-Montagne, Pousse-Montagnes; Крути-вус – Tourne-Moustaches; Вернидуб – Déracine-Chênes. Інші варіанти подібних імен: Верни-дуб, ''Щавидуб'', Кривихаща, Ломи-ліс; Верни-гора; Переверни-гора, Розсунь-гора; Зачини-вода; Товчикамінь, Сучикамінь тощо [Новиков 1974, с. 146]. У перекладах казок А. Пурра [Пурра 1959], Р. Терещенко за аналогією пропонує: Випийрічка, Гонивітер, Гризигора, Слухало.
 
СТАНІСЛАВ ГУБЕРНАЧУК http://shron.chtyvo.org.ua/Hubernachuk_Stanisalav/Pradavnist_ukrainskoi_movy.pdf
 
СТАНІСЛАВ ГУБЕРНАЧУК http://shron.chtyvo.org.ua/Hubernachuk_Stanisalav/Pradavnist_ukrainskoi_movy.pdf
 
Прадавність української мови
 
Прадавність української мови
Українські героїко-фантастичні казки дають прекрасну можливість відстежити прадавні початки українських корінних імен особових, яких у казках є предостатньо: Вернигора, Вертиземля, Вирвидуб, Ведмеже Вушко, Костій, Котигорошко, Красносвіт, Кривда, Крутивус, Ломидерево, Лукомор, Перчик, Морозко, Побиван, Правда, Скороход, Слухало, Телесик, Трьомсин, Чабанець, Щавидуб, Ох та ін.[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/SSv/2008_6/_private/vengrenivsjka.htm]
+
Українські героїко-фантастичні казки дають прекрасну можливість відстежити прадавні початки українських корінних імен особових, яких у казках є предостатньо: Вернигора, Вертиземля, Вирвидуб, Ведмеже Вушко, Костій, Котигорошко, Красносвіт, Кривда, Крутивус, Ломидерево, Лукомор, Перчик, Морозко, Побиван, Правда, Скороход, Слухало, Телесик, Трьомсин, Чабанець, ''Щавидуб'', Ох та ін.[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/SSv/2008_6/_private/vengrenivsjka.htm]
 +
 
 +
===ФІЛЬМ ПРО БОГАТИРЯ КАРПАТ ІВАНА СИЛУ ЙДЕ ПО КРАЇНІ===  [http://www.golos.com.ua/userfiles/image_new/2013/11/021113/film_Syla.jpg]
 +
 
 +
===Показові виступи відомих богатирів України===    [http://provce.ck.ua/kudy-pity-na-den-mista-perelik-zahodiv/]
 +
 
 +
===Богатир Назар Павлів потягнув понад 38 тонн===    [ttp://news.if.ua/news/18163.html]

Версія за 12:15, 25 листопада 2013

Щави́дуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.


Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

«Словники України on-line»

щави́ти – дієслово недоконаного виду Відмінювання…

Словник UA Портал української мови та культури

щави́ти – дієслово недоконаного виду Відмінювання…

uk.WorldwideDictionary всесвітній словник української мови

щави́ти – дієслово недоконаного виду Відмінювання…

Іноземні словники

Этимологический словарь Фасмера

Cлово:щавить Ближайшая этимология: "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити -- то же, Щавидуб -- имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со «‰аvь "сок". Ср.щавель.

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, Щавидуб – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср.щавель.

OnlineDics крупнейший сборник онлайн-словарей

Что такое щавить? Значение и толкование слова schavit, определение термина: щавить - "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, Щавидуб – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагаетродство со scаvь "сок". Ср. щавель

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

ЩАВИТЬ ЩАВИТЬ "жать, давить", череповецк. (Герасим.), укр. щавити, чавити – то же, Щавидуб – имя героя сказок. Потебня (РФВ 6, 337) объясняет последнее имя тем, что этот силач так стискивал деревья, что выжимал из них сок, и предполагает родство со scаvь "сок". Ср. щавель. Язык и миф: лингвистический комментарий к труду А.Н. Афанасьева "Поэтические воззрения славян на природу" «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, Щавидуб, Кривихаща» Образы восточнославянской волшебной сказки Николай Владимирович Новиков "Наука," Ленингр. отд-ние, 1974 - Всего страниц: 255 «у украинцев: Дубовик, Верни<ы>дуб, Щавидуб, Кривихаща»


INTERNET ARCHIVE WayBackMachine

ЭТШЮЛОГИЧЕСШ Ш ДР7Г1Я ЗАМШИ. Отд'Ьдьиый оттиск из ^Русскаго Фиюлогическаго В'Ьстннка^.

ВАРШАВА. В тппогРАФШ М. Земкевичл и в. Ноаковскаго.

Краковсвое-Предм-Ьстье, К 41Г> (15).

1883.

Дозволено Цензурою. Варшава, 11 Февраля 1883 г. ЭТИМОЛОГИЧЕСКШ ЗАМЪТКИ. 0ГЛАВЛЕН1Е. 4. Щавид11б и пр. (*СЕу, *с^у). 64. . (по за) хахольками Щавидуб 64

Щавй'дуб и пр. (*сщ *С1уу). Щавй'дуб—ши.я одного из сказочных богатырей, товарищей Котигорошка (Чуб. Тр. Этн. Эксп. в зап. Р. кр. II, 223 ел.; ср. мое соч. О мне. зн. и пр. 271; Ае. П. В. II, 703 ел; К ист. зв. III, 120). Хотя сказки прямо неговорят, во надо думать, что ремесло его не то, что у Вернидуба, оловен. Ломидрева или Валибука (бкиИ. а ОоЬв. 81оу. Роу. 87 ел.), а скор-Ве то, что у слов. М*сижел'Ьза ({Ь. 90), или того богатыря, за котораго выдает себя цыган или Балда в русс, сказках, когда заставляет думать зм'Ья или черта, что как сожмет в рук Б желЪзо, то из пего сок потечет (на самом д-Ьл-Ь он выжимает сыворотку из сыру). Может быть Щавидуб близок к Морозу-трЪскуну по в той роли, которую ему дают сказки (Ае. 1. е.), а в той, кото* рую мы видим в лЪсах: роли заставляющаго трЪщать дубы и выжимающаго из трЬщин сок, ибо: зчйвити (Чуб. хЬ. 383), т. е. зщавити сдавить; „девбня его розчавйчила (гЪ. 97), т. е. розщавичила, разможжила; ,,розщавити губу^ (я отмЪчаю по памяти), расквасить. Это посл'Ьднее знач. ведет к дальн'Ьйшбму родству слов темы щав-: *Су-ти (сунл;ти, соватв) =1=лвт. 8::аиН. У<овь. Сулица. Сблвжен1я^ кромЪ усовь^ общевзвЬотныя, во требуюиця некоторых поправок и,дополнен1Й. Так у М]кЬ Ьех. под сунжти первое значевхе е1^ипйегеу ^-е суив оружию и хттьу сунути копиям. Между Пм 1-е сунжти {сутщ сьп-!^ лить, сыпать ^) предполагает общеиндоевроп. су-у лит. зи (см. подЩавидуб), а 2-е имЪет с = лит. &х, санскр. 9= ^к. Таким же образом сближен1е совати (с=лит. зг) с скр. су 1пс1(;агеу гр. оебгсу^ М1к1. Ьех. е. у., Сиг!;.^ ошибочно.

Ілюстрації

Щавидуб.jpg Богатирі.jpg Котигорошко.jpg Виступ богатирів України.jpg Богатир Назар Павлів.jpg Фільм сила.jpg

Медіа

Мультфільми українсько... : Котигорошко (1970)

Медіа

Мультфільми українсько... : Котигорошко (1970)

https://www.youtube.com/watch?v=6ziu-3KmvJw

Цікаві факти

БУГОВА СКРИНЯ

КОТИ-ГОРОШОК, ВЕРНИГОРА І ЩАВИДУБ

Взяв торбу й булаву і пошов. Іде та йде. Судосився з чоловіком, а то був Вернигора; в в’юн був Коти-горошок. Пошли вони вже в двох – ідуть та йдуть. Судосились з чоловіком, а то був Щавидуб. Пошли всі разом; http://kazky.org.ua/zbirky/ukrajinsjki-narodni-kazky/kotyhoroszko Українська казка КОТИГОРОШКО Пішли. І так їм добре йти: де гора на дорозі,— Вернигора перекине; де ліс,— Вернидуб виверне; де річка,— Крутивус воду одверне. От зайшли вони в такий великий ліс,— коли бачать, аж у лісі стоїть хатка. Увійшли в хатку, — нікого нема.[1]

КАЗКОВІ ІМЕНА І НАЗВИ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД: СЛОВ’ЯНО-НЕСЛОВ’ЯНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

УДК 398.21:81’255.4 М.А.Венгренівська Імена, які вказують на надзвичайні можливості персонажа – словосполучення, які складаються з двох основ: метафоризованого дієслова у другій особі однини наказового способу та іменника. Обидва компоненти в цілому виконують функцію імені та стають прізвиськами. В основному, це імена казкових богатирів: Верни-гора (Грызи-гора) – Brise-Montagne, Pousse-Montagnes; Крути-вус – Tourne-Moustaches; Вернидуб – Déracine-Chênes. Інші варіанти подібних імен: Верни-дуб, Щавидуб, Кривихаща, Ломи-ліс; Верни-гора; Переверни-гора, Розсунь-гора; Зачини-вода; Товчикамінь, Сучикамінь тощо [Новиков 1974, с. 146]. У перекладах казок А. Пурра [Пурра 1959], Р. Терещенко за аналогією пропонує: Випийрічка, Гонивітер, Гризигора, Слухало. СТАНІСЛАВ ГУБЕРНАЧУК http://shron.chtyvo.org.ua/Hubernachuk_Stanisalav/Pradavnist_ukrainskoi_movy.pdf Прадавність української мови Українські героїко-фантастичні казки дають прекрасну можливість відстежити прадавні початки українських корінних імен особових, яких у казках є предостатньо: Вернигора, Вертиземля, Вирвидуб, Ведмеже Вушко, Костій, Котигорошко, Красносвіт, Кривда, Крутивус, Ломидерево, Лукомор, Перчик, Морозко, Побиван, Правда, Скороход, Слухало, Телесик, Трьомсин, Чабанець, Щавидуб, Ох та ін.[2]

===ФІЛЬМ ПРО БОГАТИРЯ КАРПАТ ІВАНА СИЛУ ЙДЕ ПО КРАЇНІ=== [3]

===Показові виступи відомих богатирів України=== [4]

===Богатир Назар Павлів потягнув понад 38 тонн=== [ttp://news.if.ua/news/18163.html]