Відмінності між версіями «Маєток»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Сучасні словники)
Рядок 16: Рядок 16:
 
Батумський ботанічний сад було закладено в державному (удільному) маєтку Чаква.[3]
 
Батумський ботанічний сад було закладено в державному (удільному) маєтку Чаква.[3]
 
Коли помер В. Енгельгардт, і село Кирилівка стало власністю його сина П. Енгельгардта[4], Тараса Григоровича Шевченка зробили дворовим слугою нового поміщика у маєтку Вільшані.
 
Коли помер В. Енгельгардт, і село Кирилівка стало власністю його сина П. Енгельгардта[4], Тараса Григоровича Шевченка зробили дворовим слугою нового поміщика у маєтку Вільшані.
Про маєток[ред. • ред. код]
+
Про маєток
  
Unbalanced scales.svg
 
Нейтральність цієї статті є під сумнівом. Будь ласка, ознайомтесь з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки. (серпень 2012)
 
 
Часто маєтком називають володіння російських дворян і заможніх представників інших класів, періоду XVII — початок XX ст.
 
Часто маєтком називають володіння російських дворян і заможніх представників інших класів, періоду XVII — початок XX ст.
 
Виділяють кілька основних категорій російських маєтків:
 
Виділяють кілька основних категорій російських маєтків:

Версія за 18:40, 4 листопада 2013

Маєток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває. Дума.

Сучасні словники

Маєток Має́ток ( -тку, ч.) — земельне володіння поміщика. Те саме, що майно. В період Австро-Угорщини панські маєтки були центрами домінії.[1] Зміст [сховати] 1 Термін 2 Про маєток 3 Примітки 4 Джерела 5 Посилання 6 Див. також Термін

Калька з польської majatek, етимологічно «майно», пов'язане з «мати».[2] Маєтниця — «поміщиця, землевласниця», маєтність — «майно, маєток».[2] Батумський ботанічний сад було закладено в державному (удільному) маєтку Чаква.[3] Коли помер В. Енгельгардт, і село Кирилівка стало власністю його сина П. Енгельгардта[4], Тараса Григоровича Шевченка зробили дворовим слугою нового поміщика у маєтку Вільшані. Про маєток

Часто маєтком називають володіння російських дворян і заможніх представників інших класів, періоду XVII — початок XX ст. Виділяють кілька основних категорій російських маєтків: боярські маєтки XVII століття маєтки поміщиків XVIII-XIX ст. міські маєтки XVIII-XIX ст. До складу класичного барського маєтку зазвичай входив панський будинок, кілька флігелів, конюшня, оранжерея, будівлі для обслуги, селяни (рос. крестьяне), села. Парк в маєтку найчастіше був ландшафний, зі ставками, алеями, альтанками, гротами і т. д. У великих маєтках нерідно будувалась і церква. Дворянські маєтки, характерні для Москви, рідше — Санкт-Петербургу, губернських міст, як правило, складались з панського будинку, «служб» (конюшня, сарай, будівлі для обслуги), невеликого садка. Багато маєтків Російської імперії будувалися за оригінальними проектами відомих архітекторів, хоча чимало — і за «типовими». Ряд маєтків, які належали відомим меценатам, стали важливими центрами культурного життя (наприклад, Абрамцево, Талашкіно). Інші зробили відомими їх власники Тархани,Болдіно). Після Жовтневої революції 1917 року власники практично усіх маєтків Російської імперії залишили свої володіння. Більша їх частина була пограбована і забута. У деяких найвидатніших маєтках у роки радянської влади створили музеї (московські — Кусково, Останкіно, «Ясна Поляна» — в Тульській області, Пушкінский заповідник і ін.). У Росії на кінець 2007 року нараховувалось біля 7 тисяч маєтків-пам'яток історії та архітектури, близько двох третин з них було у зруйнованому стані.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Див. також

Додаткові відомості