Відмінності між версіями «Інформація»

Версія за 13:34, 13 червня 2013

Інформація

Поняття "інформація" на сьогодні є одним з найпоширеніших і ключових у різних галузях знань, проте його загальноприйнятого наукового визначення дотепер не існує.

Інформація - це відомості про навколишній світ і процеси що відбуваються в ньому. Інформацію передають за допомогою повідомлень.

Інформація - це відомості, незалежно від форми їх вираження, засвоювані суб'єктом у формі знань.

Слово "інформація" походить від латинського "informatio" - виклад, роз'яс­нення, тлумачення, подання, поняття, обізнаність, просвіта. Поняття інформації неодноразово змінювалось, його межі то розширювалися, то звужувалися. Спочатку під цим словом розуміли уявлення, поняття, потім - відомості, передачу повідомлень.

Властивості інформації

• Корисність - оцінюється за тими задачами, які можна розв’язати з їх використанням.
• Актуальність - своєчасність повідомлення.
• Достовірність – якщо ви подію побачили.а не почули.
• Обєктивність - інформація об’єктивна, якщо вона не залежить від суджень будь-кого.
• Розпізнавальність – в умовах можливості розпізнавання знаків та сигналів,з а допомогою яких вона передається.
• Повнота - його достатньо для виведення правильних висновків і прийняття правильних рішень.
• Нематеріальність – є нематеріальню категорією.

Види інформації

В залежності від аспектів відображення та компонентів, до яких належить інформаційна величина, розрізняють наступні види інформації:

• Прагматична - характеризує цінність повідомлення з точки зору, що орієнтована на отримувача (приймача) інформації, його можливості тощо;

• Семантична - оцінює повідомлення з точки зору його сутності та варіантів знань про заданий предмет;

• Синтаксична - характеризує оцінку повідомлення отриму­вачем в межах тих обмежень, які накладаються на комбінації та можливості вживання знаків;

• Сигматична - характеризує повідомлення з точки зору відно­шення позначеного іменем предмету, явища дійсності тощо із знаннями про нього;

• Афективна - характеризує повідомлення з точки зору есте­тичного, емоційного, чуттєвого сприймання інформації на рівні нервової діяльності людини.

Теорія інформації Шеннона

В 1948 році американський математик К.Е.Шеннон запропонував ймовірносну теорію інформації, яка отримала назву теорії інформації Шеннона і служить сьогодні основною методологічною базою для дос­лідження інформаційних процесів в автоматизованих системах обробки даних.

Зміст теорії

Повідомлення (точніше, їх коди) надходять з джерела інформації через канал зв’язку до приймача інформації. Ці повідомлення змінюють систему знань (тезаурус) приймача, зменшують рівень його розмаїття, невизначеності, який вимірюється ентропією. Ентропія системи повідомлень визначається їх вірогідностями як середнє значення логарифмів величин, які є зворотними до цих вірогідностей. Виміряти середню кількість інформації можна по зменшенню ентропії сприймача у результаті зміни його уявлень. До речі, звідси й приходить одиниця виміру інформації. Вона визначається кількістю інформації про те, яка з двох однаково вірогідних подій реалізувалася і називається “біт” (початок і кінець англійського словосполучення binary digit (бінарний розряд). Теорія інформації знайшла розвиток у кібернетиці. Саме за допомогою теорії інформації вдалося науково довести загальновідомий принцип кібернетики про те, що розмаїття системи управління має бути не нижче розмаїття об’єкта, який керується цією системою.

Методологічні засади теорії інформації - на сучасному етапі теорія інформації містить такі розділи як:

• аксіоматична база;
• принципи вимірювання кількості інформації;
• кодування інформації;
• передача інформації.

Див. також

Інформація

Закон України "Про інформацію"

Теорія Шеннона