Відмінності між версіями «Одружити»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одружити 05 04 2024.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одружити 05 04 2024.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одружити.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одружити.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Одружити 17 44.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 17:45, 5 квітня 2024
Одружити, -ся. См. Одружувати, -ся.
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОДРУ́ЖЕННЯ, я, сер. Дія за значенням одружити і одружитися. Відтоді, як Безбородько став бувати у Річинських на правах нареченого, все життя в домі підпорядкувалося одній меті: його одруженню з Катериною (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 510).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОДРУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДРУЖИТИ, одружу, одружиш, док., перех., з ким, на кому і без додатка. Єднати шлюбом чоловіка і жінку. Ми вкупочці колись росли, Маленькими собі любились, А матері на нас дивились Та говорили, що колись Одружимо їх (Шевч., II, 1963, 229); Одружили Палажку з парубком, і, добре погулявши на весіллі, свекор забрав молодих та й повіз до себе (Стор., І, 1957, 27); До господарства потрібні стали робочі руки, і старшого, Антона, батько одружив (Чорн., Визвол. земля, 1950, 40).
Ілюстрації
|
|
|
|
