Відмінності між версіями «Швигати»
(Створена сторінка: '''Шви́гати, -гаю, -єш, '''''гл. ''Бросать, кидать. ''Діти швигають їли мов стрілами. ''ЗЮЗО. І. 178. [...) |
({{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Факультет романо- германської філології}}) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ШМИГА́ТИ | |
| − | [ | + | |
| + | 1. Швидко йти, бігти кудись, до кого-, чого-небудь, зникати десь. Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); | ||
| + | // Швидко пролітати (про птахів); шугати. З глиною в дзьобах дрібних шмигають скрізь ластівки (Іван Франко, XIII, 1954, 307); | ||
| + | // рідко. Швидко переміщатися. Не лише багаж, але й пасажирів до літака, який стоїть в ста метрах, підвозять відкритими, зручними автопоїздами. На таких же поїздах шмигають по аеродрому туристи (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 22); Показувалась, знявши хмари пилюки, машина і тут же зникала в куряві, шмигали велосипеди (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 110). | ||
| + | |||
| + | 2. Швидко рухатися в різних напрямках, кидатися в різні боки; шастати, метатися. | ||
| + | Ніхто не входив до них [хат], тільки шмигали сюди й туди здичавілі без господарів коти (Олесь Гончар, III, 1959, 13); | ||
| + | Всю увагу сірої ворони привертали калюжки, в яких шмигала риб'яча дрібнота (Олесь Донченко, V, 1957, 30) | ||
| + | |||
| + | 3. рідко. Швидко і з шумом рухатися, виконуючи якусь дію. Три коси шмигали, пшениця падала (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 204). | ||
Версія за 14:51, 17 квітня 2023
ШМИГА́ТИ
1. Швидко йти, бігти кудись, до кого-, чого-небудь, зникати десь. Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124); // Швидко пролітати (про птахів); шугати. З глиною в дзьобах дрібних шмигають скрізь ластівки (Іван Франко, XIII, 1954, 307); // рідко. Швидко переміщатися. Не лише багаж, але й пасажирів до літака, який стоїть в ста метрах, підвозять відкритими, зручними автопоїздами. На таких же поїздах шмигають по аеродрому туристи (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 22); Показувалась, знявши хмари пилюки, машина і тут же зникала в куряві, шмигали велосипеди (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 110).
2. Швидко рухатися в різних напрямках, кидатися в різні боки; шастати, метатися. Ніхто не входив до них [хат], тільки шмигали сюди й туди здичавілі без господарів коти (Олесь Гончар, III, 1959, 13); Всю увагу сірої ворони привертали калюжки, в яких шмигала риб'яча дрібнота (Олесь Донченко, V, 1957, 30)
3. рідко. Швидко і з шумом рухатися, виконуючи якусь дію. Три коси шмигали, пшениця падала (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 204).
